Після Революції Гідності та волонтерського пориву країну можна було перезапустити м’яким, адміністративно-командним шляхом

Про це спеціально для Politeka пише аналітик і політтехнолог Олександр Кочетков.

Тоді «колишні» втекли або схоронилися під плінтусами, Верховна Рада проголосувала б за найрадикальніші зміни в законодавстві, суспільство на «ура» сприйняло б будь-які рішучі ініціативи. Тобто, новій владі можна і потрібно було діяти в стилі ранніх Коломойського-Корбана: рішуче до заявленої мети, не гальмуючи на дрібницях.

Головне, що вигнали Януковича: російський журналіст підбив підсумки Майдану

І основна невід’ємна претензія до президента Порошенка в тому, що він не просто манкірував загальнонаціональним об’єднанням і підйомом, а навпаки – свідомо, хитро, методично затоптав ці паростки відновлення й очищення. Причому, діючи винятково в корисливих інтересах – заради зміцнення особистої влади та тієї моделі державного устрою, яка дозволяє отримувати найбільшу тіньову вигоду. Корупційний рейтинг від «Ernst & Young» тому підтвердження.

Побічним, але закономірним наслідком президентського підходу, який є диригентом владного оркестру, стала повна реабілітація і навіть зміцнення «колишніх», до яких додалися «нові», але такі ж жадібні та безпринципні. І агресія Росії стала не стимулом загальнонаціонального єднання та мобілізації, а ще одним схемоутворювальним фактором для цинічних ділків на крові.

Ситуація зашкарубла, кричуща вседозволеність представників влади (справа Розенблата-Полякова – лише один кадр багатосерійного фільму) стала нормою.

Повністю текст можна прочитати тут.

Джерело: Politeka