Україна, незважаючи на своє 26-річчя, вже має досвід замахів на своїх президентів
Першопрохідцем в 1991 році став Леонід Кравчук. Під час президентської виборчої кампанії на нього напали на одному з ринків Харкова. Людина з натовпу спробувала вдарити політика ножем. Спас Кравчука охоронець – Віктор Паливода. Він отримав серйозне поранення – 18-сантиметрову рану, а життя йому врятувала кобура пістолета. Нападника досі не знайшли.
Прибрати Леоніда Кучму «повинні були» ісламські терористи в Баден-Бадені (де Кучма на той момент проходив реабілітаційний курс після операції). У квітні 2004 року газети рясніли заголовками про замах на життя Кучми. За даними СБУ, голову української держави повинні були знешкодити ісламські терористи.
Найнещасливішим виявився Віктор Ющенко, так як він постраждав насправді. 5 вересня 2004 року під час вечері на дачі у тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка майбутній президент України Віктор Ющенко був отруєний діоксином.
Найбільше за своє життя переживав Віктор Янукович. Незважаючи, на безпрецедентні заходи безпеки, один раз Януковича все-таки вдалося «поранити» яйцем. Замахнувся на життя Януковича студент. Оточення Януковича тоді називало яйце “важким тупим предметом”, а медики оцінювали його стан як «важкий». Було це в 2004 році, а через 10 років – у 2014 році заговорили про те, що його нібито намагалися розстріляти під час втечі з Межигір’я.
Напередодні в СБУ заявили, що у них в провадженні перебувають два виробництва за статтею 112 Кримінального кодексу за фактом можливого посягання на життя глави держави – Петра Порошенка. Деталі відомство не уточнює, але ЗМІ припускали, що мова може бути про недавній анонімний дзвінок. За інформацією джерел в Управлінні СБУ в Харківській області, 22 серпня, коли Порошенко прибивав з візитом в регіоні, подзвонив невідомий і заявив про підготовку замаху на президента.
На початку президентської кар’єри Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам відзначав, що в Україні роками готували диверсантів для здійснення терактів на оборонних заводах і замаху на українських громадських діячів. Зокрема, нібито і на нього.
Крім президентів, в українській історії були гучні замахи на життя (або заяви про них) кандидатів у президенти (в 1999 році в Наталію Вітренко кинули бойову гранату РГД-5 – постраждали люди), прем’єр-міністрів (в 1996 році здійснено спробу підірвати кортеж Павла Лазаренка, політик отримав легкі травми), депутатів (Ляшко, Садовий) і більш дрібних політиків (Кернес).
Джерело: 112.ua
