Про переговори в Мінську і обміні полоненим, а також про скандальне звільнення Євгена Марчука з посади міністра оборони в інтерв’ю ІА «Новини України – From-UA» розповів Юрій Загородній, заступник голови Громадського руху «Український вибір – Право народу»

Коментуючи заяву Марчука, який «уже півроку не бачив Медведчука в Мінську», Загородній запропонував звернути увагу на діяльність Ірини Геращенко, яка регулярно говорить і пише про спільну з Віктором Медведчуком роботу в гуманітарній підгрупі ТКГ. До того ж Медведчук, за словами його заступника, ніколи не розповідає про свої плани.

«Медведчук не говорить, а робить … На відміну від Марчука, Медведчук не піариться, не розповідає про те, що збирається зробити … А про те, що зроблено, ми дізнаємося постфактум, як це було з «великим обміном» в грудні 2014-го, коли вдалося повернути 150 наших хлопців. Про деякі деталі Медведчук розповів тільки через кілька місяців: як проходив обмін, як вони йшли по мінному полю, про саперів з міношукачами … », – підкреслив Загородній і нагадав, що завдяки Медведчуку були звільнені 404 людини, троє з яких – в Росії.

Співрозмовник видання також розповів, за що Марчук був звільнений з посади міністра оборони.

«Я довгі роки працював з Кучмою. … Він чекав від міністра оборони дієвих реформ, а Марчук провалив роботу практично в усіх напрямках: відсутність ефективної системи управління, зловживання у відомстві, нездатність забезпечити утилізацію боєприпасів, постійні надзвичайні ситуації – фактично розвал армії », – зазначив співрозмовник видання.

До того ж, нагадав Загородній, у Марчука на момент звільнення вже було дві догани.

«Перша – в червні 2004 року, після трагічних подій біля села Новобогданівка Запорізької області: в результаті пожежі на артилерійських складах і вибухів боєприпасів загинули як мінімум 5 осіб, десятки отримали поранення. Завдано величезної шкоди. До речі, Адміністрація Президента напередодні здійснювала перевірку цих складів і за місяць або півтора до трагедії глава Адміністрації Віктор Медведчук підписав жорстку вимогу на ім’я Марчука за дорученням Президента України про негайну ліквідацію всіх недоліків і порушень, виявлених в ході перевірки. Однак міністр нічого не зробив для запобігання трагедії. Тоді Кучма звільнив начальника Генштабу Збройних Сил України та головнокомандувача Сухопутними військами, а Марчуку оголосив догану», – розповів співрозмовник видання.

Другу догану, за словами Загороднього, Марчук отримав в серпні через ситуацію в Балаклавській бухті.

«Леонід Кучма вважав Балаклаву стратегічним об’єктом. Свого часу за стан Балаклавської бухти в неналежному стані був звільнений головнокомандувач Військово-Морськими Силами Збройних Сил України Михайло Єжель. У квітні 2003 року Кучма під час робочої поїздки до Криму несподівано для всіх змінив маршрут і поїхав оглядати Балаклавську бухту. Після того, що він побачив, рішення про звільнення Єжеля було прийнято блискавично. Через два місяці міністром оборони став Марчук. Я добре знаю, що від нього вимагалося тримати Балаклаву під особливим контролем. Він (Марчук – ред.) розвалив навіть те, що ще залишалося в робочому стані. У серпні 2004-го Кучма вирішив знову проінспектувати Балаклаву (природно, нікого не попереджаючи). Картина виявилася важкою: майно розформованих військових частин розпродано комерційним структурам. Балаклавська бухта перетворилася в зону VIP-відпочинку – там стояли катери, яхти … тоді Кучма і прийняв рішення про звільнення Марчука. А катастрофа українського вертольота в Туреччині, що формально послужило причиною відставки, стала останньою краплею», – резюмував Юрій Загородній.