Демарш так званого омбудсмена ОРДО Дар’ї Морозової, яка заявила, що Донецьк нібито не отримував від української сторони ніяких списків щодо обміну, – це бумеранг, який б’є в першу чергу по політичній позиції непідконтрольних Україні територій, впевнений політичний аналітик, директор Інституту західноукраїнських досліджень Олег Хавич.

На думку експерта, подібні заяви – традиційний політичний прийом: людина, що зриває домовленості, намагається першим звинуватити іншу сторону, щоб відвести від себе підозри.

«Але в даному випадку Дар’я Морозова прорахувалася, оскільки обмін з боку України курирує Віктор Медведчук, у якого за роки юридичної практики виробилася звичка підкріплювати кожне своє слово доказами і «записувати всі ходи». Спецпредставник України з питань гуманітарного характеру в Мінську продемонстрував принципову позицію, надавши ЗМІ офіційного листа на адресу «ДНР», датоване першим вересня 2017 роки (01.09.2017). Власне, більше нічого говорити не треба», – пояснив Хавич.

У своєму листі, зазначив експерт, спецпредставник України оперує конкретними цифрами полонених з обох сторін:

– «ДНР» пропонується звільнити і передати 70 громадян України (представники самопроголошеної республіки погодили цей список ще 19 липня);

– Україна заявляє про готовність до звільнення в цілому 199 осіб з двох списків осіб, що розшукуються ОРДО (йдеться про список 231 особи про 31 липня 2017 року і списку 83 осіб від 25 серпня 2017 г.)

«Далі в листі Медведчук перераховує нюанси про те, що 5 осіб повторюються в обох списках, 6 осіб відмовилися від того, щоб їх передали на непідконтрольні території, 16 людей не залучалися до відповідальності і перебувають на свободі і т.д.», – уточнив Хавич.

Заява Морозової, впевнений він, перш за все вдарить бумерангом по політичним позиціям ОРДО і ОРЛО.

«Пункт №6 «Комплексу заходів …»- єдиний пункт Мінських угод, крім відведення важких озброєнь, припинення вогню, моніторингу та верифікації режиму припинення вогню, який працював, свідченням чого стали понад 400 осіб, повернутих на територію України В. Медведчуком. В інтересах «партії війни» (умовна назва угруповань в Україні і самопроголошених республік, які заробляють на військових діях на південному сході) – продовжувати війну до нескінченності. Для цього потрібно перетворити процес мирного врегулювання в «нескінченну історію» – поховати Мінські угоди, потім почати переговори про Мінськ-3, підписати нові угоди, щоб наступного ж дня почати зривати їх виконання», – пояснив Хавич.

Таким чином, провал мирних переговорів – це стимул для нового загострення війни на Донбасі, впевнений експерт.