Пляжі заповідної зони «Кінбурнська коса» (Миколаївська область) всіяні мертвими дельфінами
Свідком цієї екологічної катастрофи стала журналістка Галина Плачинда.
“О тіло першого мертвого дельфіна я мало не спіткнулася. Тому дивилася не під ноги, а в небо – туди, де сотні пташиних ключів здійснювали тренувальні польоти, готуючись до свого головного польоту, міжконтинентального”, – розповідає журналістка.
Спочатку Плачинда побачила мертву дельфіна-самку, а після в декількох десятках метрів помітила і малюка – тіло було мало не вдвічі менше.
За її словами, дельфіни не викидувалися на берег, а їх убили гострі лопаті браконьєрських моторок.
“Через кілька метрів я побачила третього, найбільшого за розміром, мертвого дельфіна.
Четвертий – роздутий, понівечений, ще зі свіжою, яскраво-червоною кров’ю, яка витікала з ран на тілі, лежав на межі води і піску. П’ятого дельфіна, вірніше, тільки одну голову, я побачила в густих водоростях біля берега”, – додала Плачинда.
Вона зазначила, що перед самим розвалом СРСР хтось додумався побудувати на Кінбурні експериментальне мідійно-устричне підприємство, яке має виробляти консерви з морепродуктів.
Зараз, за її словами, це підприємство – фактично легалізує браконьєрський «креветковий» бізнес.
“Я ридала – сама, далеко від людей (бо зайшла кілометрів на десть вглиб коси) , тому що не мала змогу поховати мертвих дельфінів, нутрощі яких вже видзьобали чайки”, – розповіла журналістка.
Джерело: Politeka
