Україна, яка так рветься в Європу, ризикує прийти туди без української нації, такою, що стрімко «розчиняється» на просторах величезного європейського ринку праці, а також гине на своїй території через війну і злидні

Про це пише народний депутат України, заступник голови Громадського руху «Український вибір – Право народу» Василь Німченко в статті «Чинники можливого розпаду України».

І справа не в тому, що Україна не гідна увійти в ЄС, вважає народний обранець, проблема в умінні об’єктивно оцінювати свої сили і розуміти можливі наслідки власних дій.

«З 19,8 млн працездатного населення України залишилося 14,5 млн. Де решта? Це безробітні або ті, що покинули країну? Українці стають (та й зрештою, вже стали) нелегальною робочої силою на ринках праці не тільки Європи, а й усього світу. В одній лише Польщі працюють близько 5 млн наших співгромадян. За деякими даними, тільки в 2017 році 600 тис. українців покинули свою країну в пошуках засобів до існування. Яке майбутнє у країни, в якій катастрофічно швидко зменшується кількість населення і яка знаходиться вже не в дружньому оточенні?»- запитує Німченко.

Він переконаний в тому, що «євроінтегратори примудрилися посварити Україну мало не з усіма сусідами, нормальні відносини збереглися тільки з тими країнами, з якими у нас немає спільних кордонів».

«І це «заслуга» вітчизняної дипломатії і перш за все глави МЗС. Про дипломатію як таку – умінні шукати і знаходити компроміси, налагоджувати діалог, вести переговори – глава МЗС України, схоже, забув. Наші дипломати … все частіше стають фігурантами скандалів, учасниками конфліктів, забуваючи про свої прямі обов’язки», – стверджує В.Німченко.

Від лідерів Німеччини, Франції, Білорусі ми, за словами Німченка, чуємо або осуд, або «звук відключений». І те, що главу українського МЗС не включили до складу Тристоронньої контактної групи по мирному врегулюванню ситуації на Донбасі, свідчить про непрофесіоналізм зовнішньополітичного відомства.

«Мінські угоди – результат дипломатичних зусиль лідерів зазначених держав – просто-напросто ігноруються українською владою. Як і закладена в них дипломатична концепція мирного врегулювання конфлікту. Якщо визнати ДНР і ЛНР терористичними організаціями (саме цього домагається Київ), Україна втратить шляхи до відступу – боротьба триватиме, мабуть, до повного винищення однієї зі сторін. А контрабанда товарів, нафтопродуктів, незаконний оборот зброї стануть мало не нормою в Україні і негативно позначаться на її економіці», – застерігає Німченко.

Київ, підкреслив заступник голови «Українського вибору», не робить реальних кроків для врегулювання конфлікту на Донбасі.

«Схоже, українська влада розраховує, що проблему вирішать за неї. Але Ангела Меркель, перемоги якої на виборах так чекали в українському політикумі, по суті, усунулася від врегулювання ситуації в Україні. Берліну логічніше «розчаруватися» в Україні, ніж виділяти українських громадян в особливу категорію серед біженців з Близького Сходу. А з урахуванням того, що США почали човниковий марафон «дипломатичного» Волкера, можна припустити, що зустрічі в «нормандському форматі» на виконання «Мінська» можуть і не проводитися … », – допускає Німченко.

На його думку, влада підготувала для Сходу України авторитарну поліцейську систему управління, продавлюючи через парламент закони, «за допомогою яких в бунтівних областях мають намір ліквідувати інститути самоврядування і на багнетах військових адміністрацій утримувати владу і розпоряджатися фінансами територіальних громад.

«Проведення такої політики замість мирного врегулювання конфлікту, та до того ж на тлі відмови від соціального захисту сотень тисяч інвалідів, пенсіонерів та неповнолітніх, реалізація плану з військового управління територіальними громадами та їх об’єднаннями, що налічують мільйони громадян, призведе до формування «людської гримучої суміші» , здатної вибухнути в будь-який момент», – попереджає Василь Німченко.