Радянський актор Леонід Бронєвой одним з перших російських акторів у 2014 році виступив за анексію Криму
В коментарі одному із російських видань він сказав, що повністю схвалює дії глави РФ Володимира Путіна в Україні.
“Я завжди був за Путіна, – зізнався Бронєвой. – Багато років тому я був у Кремлі і сказав Володимиру Володимировичу, що якщо буде потрібна моя допомога, то я готовий. Я людина слова і звик його тримати”.
Після цих висловлювань він потрапив у “чорний список” в Україні, однак це його не зупинило. Актор висловлював відкриту симпатію владі, яка втекла з України після Майдану.
Бронєвой заявляв: “Я дуже вдячний Києву за те, що там мене вилікували (три роки тому під час гастролей театру Ленком у Києві Леонід Бронєвой потрапив у реанімацію з гострим інфарктом міокарда. У Київському центрі серця йому врятували життя і зробили операцію — Ред.). Українські лікарі витягли мене з того світу. Але в Києві не хочуть мене бачити, напрошуватися не буду”.
“До мене в палату з привітаннями приїхав тодішній прем’єр України Микола Азаров, міністр культури Вадим Кривохатько, дуже інтелігентний, до речі, чоловік. Шкода, його швидко зняли. Ми з дружиною виїхали з Києва за два дні до подій на Майдані. Дуже вчасно”, – розповів він про своє перебування в Україні.
”А вас я попрошу залишитися”: розкрито причину смерті БронєвогоРаніше він досить тепло відгукувався про Київ, з якого родом.
“Я, чиє дитинство зіпсоване, чиє місце народження — прекрасний Київ — отруєне намертво зі спогадами, про те, як розкидали нашу родину по всьому Союзу (батько на Колимі ліс валив, мати по містах і селах поневірялася, я по світу пішов голоштанником), завжди говорив і буду говорити: не смійте, не смійте тужити за пеклом — потрібно пам’ятати добро, а не зло!” – говорив Бронєвой.
Нагадаємо, Народний артист СРСР Леонід Бронєвой помер у Москві в суботу на 89-му році життя. Про це російським журналістам повідомив директор московського театру “Ленком” Марк Варшавер.
Леонід Бронєвой відомий за ролями у фільмах «Покровські ворота», «Сімнадцять миттєвостей весни» і «Той самий Мюнхгаузен».
Джерело: Politeka