На думку політолога, директора Західно-Українських Студій Олега Хавича, переговори Курта Волкера і Владислава Суркова продемонстрували, що США і РФ готові робити кроки назустріч один одному

Про це Олег Хавич пише в своєму блозі.

«В умовах, коли київська “партія війни” піднімає голову, важливим є сам факт того, що США і Росія вперше за останній час зробили хоча б незначні кроки назустріч один одному щодо врегулювання конфлікту на Донбас. Що примітно, куди більшу активність, ніж раніше, проявив після зустрічі в Об’єднаних Арабських Еміратах Курт Волкер, якому після критики з боку Джо Байдена ( «Волкер – авторитетний хлопець, авторитетний. Але Курт, наскільки мені відомо, не має повноважень») терміново потрібно було продемонструвати свою ефективність», – пише Олег Хавич.

На думку політолога, щоб продемонструвати свою ефективність, Курт Волкер вирішив скористатися напрацюваннями переговірника більш високого рівня.

«Для зустрічі в Дубаї спецпредставник Держдепу по Україні вирішив скористатися напрацюваннями спецпредставника України з гуманітарних питань в Мінську. Адже що обговорювали Волкер і Сурков 26 січня? Варіанти миротворчої місії на Донбасі і звільнення утримуваних осіб. Чому саме ці теми? Тому що американська сторона була впевнена в готовності Кремля вирішувати зазначені проблеми, тому що 10 січня Володимира Путін обговорював ці питання з Віктором Медведчуком. За даними ЗМІ, одним з ключових акцентів якраз і було обговорення, які варіанти введення миротворчого контингенту на Донбас влаштують США, Україну і РФ, а також наступний етап масового обміну полоненими», – аргументує свою думку Хавич.

Політолог пояснює, що повістка переговорів Волкера і Суркова повторює питання, які 10 січня обговорювали російський президент Володимир Путін з українським політиком Віктором Медведчуком. «Порядок переговорів Волкер-Сурков в Дубаї повторює ключові питання, які обговорювали Путін і Медведчук на зустрічі 10 січня. Хоча Курт Волкер після зустрічі в Дубаї для поліпшення власного іміджу розповів ЗМІ, ніби обговорював з Сурковим питання звільнення полонених, спецпредставник Держдепартаменту ніколи темою обміну не займався. З іншого боку, зрозуміло бажання Курта Волкера асоціюватися з обміном полоненими – єдиним пунктом Мінських угод, за яким є очевидний прогрес», – пояснює політолог.

Хавич нагадує, що з ім’ям Медведчука пов’язані всі успіхи з обміну полоненими між Києвом і самопроголошеними республіками Донбасу. «Всього завдяки Медведчуку на свободу вийшли понад тисячу осіб, з них 478 повернулися на територію України, включаючи народного депутата Надію Савченко», – конкретизує політолог.

На думку Хавича, «зустріч Волкера-Суркова в Дубаї підтвердила, що США, які нині шантажують Організацію Об’єднаних Націй скороченням свого внеску в бюджет цієї всесвітньої організації в 2018-19 роках на 285 мільйонів доларів, намагаються представити саме миротворчу місію ООН ключем до врегулювання протистояння на Сході України. І Курт Волкер в цьому процесі виступає всього лише як виконавець волі Держдепу – відсутність у нього не просто серйозних повноважень, але навіть необхідного рівня контактів раніше підкреслював сам дипломат. При цьому він на повному серйозі намагається представити одне рішення як якийсь альтернативний «мирний план», хоча миротворці за визначенням є лише інструментом для реалізації мирного плану по Донбасу».

Джерело