Наївно очікувати, що політики, які звикли за останні роки заробляти на збройному конфлікті, розрусі і загибелі українців, будуть спокійно спостерігати за процесом мирного врегулювання на Донбасі, – пише в своєму блозі політолог Олексій Калініченко

«Кінець 2017 року подарував Україні нарешті надію на встановлення в країні міцного миру, припинення конфлікту на Сході країни, і перехід до відновлення зруйнованого за роки бойових дій», – вважає Олексій Калініченко.

Надію на мир, на думку Калініченко, дає успішний обмін полоненими, який відбувся 27 грудня 2017 року. «Мова про початок процесу обміну полонених за формулою «всі на всіх», як це і прописано в тексті «Мінських угод» (пункт номер 6). Процес був запущений після зустрічі спецпредставника України в «Тристоронній контактній групі» В. Медведчука з російським президентом В. Путіним, після якої останній пообіцяв сприяння в питанні обміну полонених на Донбасі. Далі процес розвивався стрімко, і вже в кінці грудня 2017 року понад 300 осіб змогли, нарешті, побачити свої сім’ї і зустріти Новий Рік в родинному колі», – зазначає політолог.

Разом з тим, політичний експерт звертає увагу на дії української «партії війни», яка активізувала протидію мирного врегулювання. В якості одного з прикладів Калініченко призводить акцію «Стоп реванш» під Верховною Радою. «Учасники акції … несли портрети головних «загроз Реваншу», очевидно, натякаючи, на повернення «режиму Януковича. Якимось загадковим чином в число головних «ворогів» потрапив і В. Медведчук, який до «режиму Януковича» не має найменшого відношення, тому що з 2010 по 2014 рік ніяких державних посад не займав. А ось до чого Медведчук має пряме відношення – так це до переговорів в «Мінському форматі», які і хочуть зірвати «стопреваншівці», не приховуючи, що є платними агентами «партії війни», – пояснює Калініченко.

Політолог проводить історичну паралель з нинішніми подіями в Україні, нагадуючи, як ліві есери в 1918 році скоїли вбивство німецького посла Мірбаха, щоб зірвати мирні переговори між Німеччиною і більшовицькою Росією. «Прагнучи не допустити укладення миру між Німеччиною і Радянською Росією, в 1918 році «ліві есери» пішли на вбивство німецького посла Вільгельма фон Мірбаха», – пише блогер.

Калініченко відзначає, що нинішні політики з «партії війни» застосовують в основному інформаційні провокації, «хоча в лютому 2016 року народні депутати А.Левус, М.Княжицький і С.Висоцький публічно закликали командирів добровольчих батальйонів до фізичного усунення Медведчука».

«Втім, атака на переговорний процес шляхом атаки на В. Медведчука проводилася не тільки силами вуличних крикунів. Незабаром в справу вступили «телевізійні коментатори» в особі нардепа від БПП І. Винника, який, відповідаючи на питання журналістів в ефірі ТБ про роль спецпредставника України з гуманітарних питань в Мінській контактній групі поспішив їх «заспокоїти». Мовляв, він точно знає, що США готують нові санкції, і що під нові санкції точно потрапить і Медведчук», – пояснює Олексій Калініченко.

На думку блогера, інформаційна провокація провалилася, тому що обман з боку Винника швидко викрили. Днями Мінфін США опублікував так звану «кремлівську доповідь» і прізвища Медведчука там не виявилося. «Депутат Винник обдурив журналістів, тому що прізвища Медведчука там немає і близько», – пояснює Олексій Калініченко.

В цілому, Олексій Калініченко вважає, що українська «партія війни» живе в придуманому, віртуальному світі, але рано чи пізно доведеться прокидатися і таке пробудження буде болючим.

«Інформаційна провокація провалилася, показавши, що «партія війни» намагається створити віртуальний світ, в який сама ж і вірить. Ну що ж, тим болючіше буде пробудження від віртуального сну»- резюмує Калініченко.