Український політик на прикладі обміну прикордонників показав, що здатний вирішити цілий комплекс питань, що накопичилися у відносинах між Україною і Росією, пише політичний оглядач Денис Гаєвський в своїй статті для EADaily

Аналізуючи зовнішньополітичні підсумки України, політичний оглядач зазначає, що президент Порошенко під час прес-конференції 28 лютого підкреслив домінуючу позицію Медведчука в переговорному процесі між керівництвом України і РФ.

«Взагалі-то, з практик української дипломатії як такої виключені фундаментальні елементи – вміння піти на компроміс і вибудувати діалог. Притому, що республіки Донбасу і офіційна Москва демонстрували готовність до певних поступок хоча б на прикладі обміну полоненими. Втім, ключову роль в обміні полоненими з 2014 року грає опозиційний до київської влади Віктор Медведчук, спецпредставник України з гуманітарних питань в мінській Тристоронній контактній групі. Під час прес-конференції Порошенко 28 лютого президент України підкреслив роль Медведчука в процесі обміну полоненими, визнавши його ефективність через налагоджені особисті зв’язки в Москві», – підкреслив Денис Гаєвський.

Як приклад Гаєвський наводить обмін прикордонниками за формулою “2 на 2”, що відбувся 2 березня 2018 року на нейтральній смузі українсько-російського державного кордону в районі пункту пропуску «Гоптівка» в Харківській області. Політичний оглядач наводить також слова прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова про те, що «22 лютого Віктор Медведчук, який займається гуманітарними питаннями і питаннями обміну утримуваними особами, був і в Москві, і здійснював контакти в Києві. У підсумку багато в чому завдяки його зусиллям і, природно, грунтуючись на політичній волі, яку обидві сторони продемонстрували, вдалося вийти на обмін прикордонниками».

На думку Дениса Гаєвського, якби Київ активніше задіяв можливості Медведчука, то Україна і РФ змогли б вирішити цілий комплекс питань в двосторонніх відносинах.

«Звісно ж, що цілий комплекс питань, що накопичилися в російсько-українських відносинах можна було б вирішити, якщо в повній мірі були б задіяні дипломатичні можливості Медведчука. З іншого боку, київська влада напевно побоюються збільшення політичної капіталізації цього опозиційного політика», – пояснює політичний оглядач Денис Гаєвський.