У Росії на 90-му році життя померла дитяча письменниця, твори якої обожнювали мільйони
Про смерть письменниці і перекладачки повідомила її внучка, яка була разом зі своєю бабусею до останньої хвилини її життя.
Ірина Токмакова з дитинства писала вірші, але вважала, що літературних здібностей у неї немає, тому вибрала професію лінгвіста. У 1953 році закінчила філологічний факультет, вчилася в аспірантурі за загальним і порівняльного мовознавства і одночасно працювала перекладачем.
Першим її художнім перекладом стала збірка шведських народних дитячих пісеньок. Ці переклади робилися для особистого вживання, але чоловік Токмаковой, Лев Токмаков, відніс їх до видавництва, і вони були прийняті до друку.
Ірина Токмакова
Найвідомішими творами письменниці стали “Казка про Сазанчика” і “Аля, Кляксіч і буква А”.
Крім того, саме на її перекладах Льюіса Керолла “Аліса в країні чудес”, Астрід Ліндгрен “Міо, мій Міо”, Кеннета Грема “Вітер у вербах” і циклу Туве Янссон про мумі-тролів виросло кілька поколінь, які народилися в СРСР.
Ірина Токмакова
Нагадаємо, в минулому році англійський письменник і сценарист Майкл Бонд, автор серії книг про ведмежа Паддінгтоні, помер у віці 91 року.
За словами його видавця Харпера Коллінза, письменник помер у своєму будинку в Лондоні після нетривалої хвороби.
Писати розповіді Майкл Бонд почав в 1945 році, перший з них був опублікований в журналі London Opinion. Першу свою книгу письменник видав у 1958 році, це і була розповідь про ведмедика Паддінгтона. Тоді Бонд працював телеоператором на BBC.
З тих пір Бонд написав ще 19 книг про Паддінгтоні.
У 1997 році він отримав Орден Британської імперії за внесок у дитячу літературу.
Перша книга про ведмежа Паддінгтоні була перекладена більш ніж на 30 мов світу. Її герой – ведмежа, який приплив з Дрімучого Перу в Англію. Його історія починається на Паддінгтонском вокзалі в Лондоні, недалеко від якого довгий час жив сам Бонд.
Джерело: Politeka
