Вже другій тиждень поспіль ЗМІ та експертне середовище обговорюють законопроект №3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції». Наріжним каменем цього документу є закладена під розвиток малого бізнеса на селі і фермерства зокрема, як міна під авто, норма про введення податку розміром в 6000 грн з гектару для всіх власників земельних паїв незалежно від того, як вони використовують землю і чи заробляють на ній взагалі.
Цей законопроект підготували народні депутати з фракції "Слуга народу" і депутатської групи "Довіра". Головна мета законопроекту, як зазначають експерти, – примусити власників дрібних паїв продати їх, бо таку ставку податку вони «не потягнуть». Зараз одноосібники платять тільки земельний податок, який, за підрахунками експертів, становить в середньому 140 грн за гектар і збільшення його одномоментно в 40 разів просто вбє дрібного господаря. Як зазначає голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торгово-промисловій палаті (ТПП) України Олег Юхновський, в останні роки українці все частіше відмовляються здавати землю в оренду і обробляють її самостійно. Після 2014 року тенденція до розірвання договорів оренди лише прискорилася, дрібний бізнес непогано розвивається і… це створило проблеми для великих компаній. Насамперед тому, що вартість оренди паю – збільшилась, а можливості сформувати великі земельні банки – почали зменшуватись. Ось тому й був нашвидкуруч написаний означений вище законопроект, якій сподівалися ухвалити пакетом із законом про розпродаж землі, але… не склалося.
Нагадаю, що законопроект зареєстрований у Верховній Раді ще в лютому поточного року, а в червні фінансовий комітет рекомендував його до ухвалення в першому читанні. Щодо того, на якій обсяг «розпродажу» землі його розраховано, то наведу дані Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру:
- володіють земельними паями близько 7 млн українців
- площа паю, в середньому, близько 4 га
- 4,7 млн власників паїв є одноосібниками, тобто обробляють землю самостійно
- орієнтовно, 3,3 млн власників – здають паї в оренду великим агрофірмам або холдингам.
Відповідно, «на кону» приблизно 19 млн га земель сільскогогосподарського призначення, на продаж яких розраховують холдінги, після того, як одноосібники будуть вимушені розпродати паї.
Питання настільки стало руба, що до його вирішення долучився навіть премьеє-міністр Деніс Шмигаль, уряд під керівництвом якого вважає невиправданим запровадження податку на сільськогосподарські землі в поточній складній економічній ситуації, коли фермерам необхідна навпаки – підтримка держави.
Бо попри те, що українська економіка демонструє тренд на поступове відновлення після вимушеного жорсткого карантину (наприклад, в країні відновили роботу 86% кафе і ресторанів від докризового рівня), без державної допомоги цей проце будет тривалим і складним. І тієї підтримки, що є зараз (зокрема потроху запрацювала урядова програма пільгового кредитування малого та середнього бізнесу «5-7-9%» в межах якої вже видано понад 1 мільярд грн. кредитів, а кількість кредитних заявок вже перевищила 8 мільярдів гривень) – недостатньо!
Але… народні обранці не завжди прислухаються до раціональних ініціатив уряду і «провалення» голосування по законопроекту №3131 потребуватиме спільних зусиль й представників малого та середнього бізнесу і фермерів та фермерських асоціацій й уряду. Бо намагання нардепів в будь-якій спосіб наповнити бюджет, прикриваючись гарними фразами про «детенізацію економіки» завжди призводить до негативних наслідків. Це не залежить від каденції Ради. В кожному скликанні були такі намагання і тоді, коли відповідні законопроекту ухвалювались провладною більшістю, попри тиск опозиції та експертів, проблеми починалися вже за кілька тижнів після набуття чинності законом. Так сталося в парламенті попереднього скликання, коли ухвалювалися норми про суттєве (в 2 рази майже) скорочення розміру Єдиного соціального внеску. Апологети «детенізації» наполягали на тому, що «ось ми це ухвалимо і зарплати самі по собі вийдуть з тіні»! Проте, як слушно зазначали експерти, ні до чого, окрім зменшення надходжень до бюджету Пенсійного фонду України це не призведе. І незабаром уряд має «знайти» десь кошти на перекриття «діри» у бюджеті ПФУ для того, щоб вчасно сплачувати пенсії в повному обсязі. Так і сталося. Власні доходи ПФУ – зменшились, дефіцит бюджету, відповідно, збільшився. А щодо «детінізації»… то її, як раз, і не помітно.
Я навмисно навів приклад із зменшенням податкового навантаження, щоб показати: гра з податками заради «детенізації» чи чого ще, що неможливо а ні точно виміряти, а ні довести, завжди призводитиме до негативних наслідків. Перш ніж запроваджувати нові податки, чи змінювати вже існуючи (або ставки податків), потрібно ретельно обрахувати яким саме буде ефект від зміни податків і за яких умов. Навіть непогана в принципі ідея, але реалізована навмання без врахування умов та вчасності – призведе до протилежної мети, порівняно з тією, що була задекларована.
Сподіваюсь, це зрозуміють і в парламенті і в уряді. І не поспішатимуть зі змінами там, де варто сім разів відмірити, а лише потім, відрізати. Тобто, в даному випадку, Рада не розглядатиме зростання податкового навантаження, а уряд Деніса Шмигаля – поступово зніматиме карантинні обмеження, розуміючи, що зараз немає необхідності повернення до жорсткого карантину, і маючи на меті відновлення економіки.
Юрій Гаврилечко - аналітик, кандидат наук державного управління
