Якщо Онищенко агент Кремля, який розгойдує ситуацію в Україні своїми плівками, то Петро Олексійович – його резидент, і архітектор дестабілізації.
Москві нема чого робити ставку на одну тільки військову силу, коли численна агентура знищує Україну зсередини – нескінченною жадібністю, політичною корупцією, економічною безпорадністю.
Режим перефарбувався, зробив висновки з помилок Януковича, пристосувався, вкрав перемогу революції, став сильнішим і слабкіше одночасно.
Режим живе за рахунок бюджету, Україна існує на подачки Заходу, а горезвісна політична стабільність побудована на міфах. На міфі, що новий чимось кращий від попереднього; на показному патріотизмі; на затасканому європейському векторі.
Війна підтримує режим на плаву, консолідуючи суспільство навколо одягненої у вишиванки клептократії. Насправді, режим слабкий як ніколи, тому що міфи недовговічні.
Питання тільки в тому, в чиї руки впаде влада, коли переодягнувшись у жіночу сукню і прихопивши з собою сімейну фреску, ПАП полетить до Лондона на очну ставку з Онищенко.
Юрій Касьянов, волонтер
