Думаю, що прес-службі президента України цього разу можна було обійтися і без евфемізів – мова йде про висилку не дипломатів, а 13 співробітників російських дипломатичних установ в Україні, яких українські правоохоронці встановили як представників спецслужб ворожої держави.
Жодні презумпції невинуватості Росії більше не діють. Застосовується презумпція вини – доведіть, що це не ваших російських рук справа. Європейський тренд – варто відповідати.
Отже, не дипломатів, а шпигунів.
Є два аспекти цього питання.
З точки зору триваючої між Україною і Росією війни те, що зроблено, – мало і недостатньо. У нас досі не мало би бути жодного російського дипломата на українській землі, як і жодної російської дипломатичної установи, як дипломатичних відносин. Дипломатичні відносини і війна – речі несумісні. Але українська влада, яка звикла більше опікуватися інтересами приватних корумпованих вигод, не привчена думати, що і як в її діях виглядає з точки зору міжнародного права. Поки носом не тикнуть.
Інший аспект – спроба Великобританії досягнути скоординованої, консолідованої відповіді друзів і союзників на те, що сталось на її території з Сергієм Скрипалем та його дочкою.
Тут дії українського президента чіткі, правильні і виправдані. Вдаючись до дій на вияв солідарності з Великобританією Україна не лише опинилась в хорошій компанії, що, погодьтесь, буває з нами не так вже й часто. Україна також таким чином чужими руками цементує антиросійську коаліцію та позицію. Мудро.
Що буде далі?
Щось ми побачимо, щось – ні.
Починається новий етап протидії Росії з боку Заходу. Так, Захід не відмовиться до кінця від концепції «стримування і діалог». Але стримування, схоже, набуватиме щораз різкіших і дошкульніших для Росії методів, а діалог носитиме все більш обмежений характер.
Для розуміння нових підходів варто звернути увагу на кілька моментів:
– уся російська еліта (і уряд, і бізнес) названі організованою злочинною групою, спільно відповідальною за агресивну підривну політику РФ в світі;
– на главу російської держави покладена особиста відповідальність за накази на знищення людей, що фактично вводить його в статус очільника російського організованого угруповання;
– такий підхід дозволяє США, Великобританії та іншим державам Заходу не акцентувати увагу на військових чи безпекових елементах стримування Росії, а переключитися на політичні, інформаційні та правові. Основні зусилля наразі спрямовуватимуться на боротьбу з різними російськими фінансовими активами. При чому якщо раніше уряди країни Заходу мали доводити кримінальне походження тих активів, на які вони полюють, то зараз відповідальність за доведення некримінального походження своїй активів буде покладено на російську сторону. В перспективі цей підхід, до речі, може бути застосовано і щодо корумпованої української еліти.
Не ті Путін мультики дививсяА що Росія?
А Путін загнав Росію у кут. Він не спромігся повернути свою державу на світову арену в якості повноправного шанованого гравця. То ж вирішив стати повноправним супротивником. Вийти з цієї логіки протистояння з Заходом без іміджевих втрат вдома йому буде важко чи неможливо.
Він змушений продовжувати, хоча навколо нього лишаються щоразу менше людей схильних вірити в успішність проекту.
Не красти, не брехати, поводити себе послідовно – ось тактика, яка допоможе Україні в цій ситуації.
Богдан Яременко, дипломат, голова правління фонду «Майдан закордонних справ»
