Усе це обман. Харчовий ланцюжок влаштований просто. Нагорі кілька десятків найбагатших сімей, що володіють дев’яноста відсотками національного багатства безпосередньо або перерозподіляючи доходи бюджету.

Трохи нижче – кілька сотень багатих сімей, які перебиваються крихтами з панського столу – їм належить дев’яносто відсотків, що залишилися від найбагатших десяти.

Ще нижче – кілька десятків тисяч обсуги: прокурори судді, топ-чиновники, топ-силовики, депутати та особисті водії.

Вони ділять між собою дев’яносто відсотків із десяти, що залишилися від багатих, які, в свою чергу, залишилися від найбагатших.

Трудяги – вони сходинкою нижче – жирують на дев’яносто відсотків від однієї сотої, що дісталася їм по ланцюжку. На одну тисячну живуть пенсіонери, інваліди, вагітні жінки і ті, які щойно народили.

Пільговикам і статусникам майже нічого не залишається, інвалідам не вистачає, тому їм дають різні “права” за рахунок малого бізнесу і трудяг.

Перл-Харбор як лакмус

Тобто – відбирають у тих, хто живе на одну соту. Ну, і де тут справедливість?..

P. S.: Не шукайте математичної точності в цифрах. Важлива суть.

Юрій Касьянов, волонтер