Влада Туреччини пригрозила Киргизстану, що перегляне братське ставлення до цієї країни, якщо Бішкек не вижене із країни прихильників турецького опального проповідника Фетухулли Ґюлена. Як повідомляє DW, голова МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу сказав, що в Киргизстані прихильники Ґюлена мають великий вплив. Дипломат зазначив, що гюленовці вибрали Середню Азію своєю базою.

Видання зазначає, що в Киргизстані є велика мережа міжнародного освітнього закладу “Себат”, який пов’язують із турецьким проповідником. Це 16 ліцеїв, дві міжнародні школи і один університет. У цих навчальних закладах навчається понад 11 тисяч осіб.

Мільйони послідовників: скромна привабливість головного суперника Ердогана

Джерело заявило, що випускники “Себат” становлять близько 40% киргизької еліти. “Прихильники руху Ґюлена, дійсно, працюють на найвищому рівні, аж до вищого керівництва республіки”, – стверджує джерело.

Політолог Марс Сарієв також вважає, що влада не закриє школи “Себат”, оскільки це дуже розгалужена мережа, котра готує високопрофесійних фахівців, і такий крок викликав би певний розкол у Киргизії.

Крім цього, МЗС Киргизстану висловило невдоволення тим, що Анкара вказує суверенній державі на необхідність тих чи інших заходів, причому “мовою ультиматумів та шантажу”.

“Нинішнє керівництво Туреччини, мабуть, побоюється, що в Киргизії, як найбільш відкритій країні в Центральній Азії, може сформуватися ядро, куди ​​збігаються з Туреччини гюленісти. Тому Бішкеку і було надіслано якесь попередження”, – сказав Марс Сарієв. Проте експерт вважає, що найближчим часом серйозного ускладнення в киргизько-турецьких відносинах очікувати не варто.

Як писала Politeka, влада Туреччини після спроби держперевороту у країні закрили понад 130 ЗМІ, серед них три інформагентства, 16 телеканалів і 45 газет. Як повідомлялося раніше, турецька влада видала ордери на арешт 47 співробітників найбільшої газети Zaman («Час») в рамках розслідування спроби держперевороту.