У квітні 2017 року Японія і Росія оголошують, що поклали край суперечці навколо Курильських островів і уклали мирний договір. Так починається гіпотетичний сценарій експерта берлінського Фонду науки і політики Олександрою Сакакі, повідомляє DW. Японія визнає суверенітет Росії над найбільшим із південних Курильських островів, Ітурупом, що займає більше половини всіх спірних територій, і натомість отримує суверенітет над трьома іншими островами: Кунашир, Шикотан і групою Хабомаї.
Проаналізувавши історію питання і заяви, що лунали останнім часом у Москві та Токіо, а також підсумки зустрічі президента РФ Володимира Путіна і прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе 6 травня 2016 року в Сочі, вона прийшла до висновку: обидві країни перебувають на порозі історичного прориву в питанні про Курили. Суто умовно автор сценарію вважає, що домовленість буде досягнуто у квітні наступного року.
Найкращі друзі українців – це японціОлександра Сакакі нагадує, що Сіндзо Абе, ставши прем’єр-міністром у грудні 2012 року, оголосив вирішення багаторічної територіальної суперечки і укладання мирного договору з Росією одним із пріоритетних завдань свого уряду. У квітня 2013 року він став першим за десять років японським прем’єром, який відвідав Москву, в лютому 2014 року він був єдиним лідером країн “великої сімки”, що приїхав на відкриття Олімпіади в Сочі. За нього Японія хоч і засудила дії Росії в Україні, але ввела “лише нешкідливі санкції”, наголошує експерт.
На її думку, сьогоднішня політика Японії щодо Росії як ніколи раніше визначається геополітичними міркуваннями: “Токіо хоче запобігти подальшому зближенню Москви з Пекіном в результаті економічної та політичної ізоляції з боку Заходу”. Проте Абе керується не лише прагненням обмежити зростаючий вплив Китаю в регіоні, а й економічними інтересами, перш за все – наміром знизити залежність своєї країни від енергопостачань із неспокійного регіону Середнього Сходу. Можливо, є і суто особистий мотив: бажання виконати політичний заповіт свого батька, багаторічного міністра закордонних справ Японії Сінтаро Абе, який прагнув поліпшити відносини з Москвою.
У прориві вельми зацікавлена і Росія. У ситуації погіршення відносин з Євросоюзом, США і НАТО зближення з Японією було би важливою символічною перемогою. До того ж Токіо міг би взяти на себе роль посередника між Москвою та Заходом і тим самим сприяти подоланню міжнародної ізоляції РФ.
Путін і Ердоган уже готові разом будувати “Турецький потік”Олександра Сакакі вказує і на такий дуже важливий аспект: в умовах переорієнтації на Китай Кремль боїться опинитися “молодшим партнером Пекіна”, а тому прагне диверсифікувати свої відносини в Азії і тим самим зміцнити свою роль у регіоні. Нарешті, за допомогою Японії Володимир Путін розраховує форсувати один зі своїх пріоритетних проектів – розвиток Далекого Сходу і Сибіру.
Усі ці фактори, як висловилася автор сценарію, сприятимуть якнайшвидшому досягненню компромісу в давній територіальній суперечці.
Як писала Politeka, міністерство оборони Росії планує побудувати на захоплених в Японії під час Другої світової війни Курильських островах військову базу. Будівництво військового об’єкта серйозно непокоїть Японію, яка змирилася з окупацією острова, які офіційний Токіо називає «північними територіями». Японці вимагають повернути їм низку островів південних Курил.