Генпрокуратурою України (ГПУ) проводиться досудове розслідування за фактом заволодіння службовими особами “Приватбанку” 19 млрд гривень. Гроші були виділені НБУ як рефінансування.

Одне з визначень Печерського райсуду Києва від 29 липня свідчить, що це кримінальне провадження було зареєстровано Генпрокуратурою ще 13 листопада 2014 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Влаштувати “банкопад” і виїхати в США: як українські чиновники беруть кредити

У документі сказано, що слідство встановило факт зловживання службовим становищем співробітників банку, які за 2014 рік незаконно заволоділи коштами НБУ. Сума вкрадених коштів сягає 19 млрд гривень. Ці гроші виділялися на рефінансування “Приватбанку”.

Повідомляється, що правопорушники видавали 42-м підконтрольним підприємствам кредити в розмірі від 18 до 73 млн доларів під заставу майнових прав на товар. Ці підприємства, зі свого боку, укладали сумнівні угоди: здійснювали 100% передоплату і перераховували гроші на рахунки нерезидентів нібито з метою отримання товарів. Лише ось поставка товарів не відбулася, і гроші не повернуто.

29 липня 2016 року Печерський райсуд Києва виніс одразу чотири визначення за цим кримінальним провадженням про арешт рахунків.

Прес-служба “ПриватБанку”, реагуючи на публікацію цієї інформації, поширила коментар, в якому спростувала висновок рефінансування за кордон.

У Львові співробітниця банку привласнила 3 мільйони гривень

“Ця інформація (навіть про можливість “виведення” кудись рефінансування НБУ) – непрофесійна і не відповідає дійсності. У ситуації політичної кризи і військових дій на Сході України ліквідна позиція банку, звичайно, погіршилася, спостерігався значний дефіцит коштів на коррахунку, пов’язаний зі зниженням обсягів коштів на рахунках фізичних і юридичних осіб, “Приватбанк” сповна зміг компенсувати за рахунок власних коштів і наданого НБУ рефінансування (за опублікованими НБУ даними, рефінансуванням були сплачені лише 0,38 грн з кожної гривні вкладів, які були зняті, на відміну від державних і деяких комерційних банків). Тобто виводити просто не було чого”, – йдеться в повідомленні.

У “Приватбанку”стверджують, що, відповідно до вимог НБУ, ці ресурси були використані лише для покриття відтоків коштів фізичних осіб.

Як писала Politeka, Національний банк України заявив, що середня тривалість «життя» банкнот безпосередньо залежить від їхнього номіналу. Також уточнюється, що період перебування в обігу українських монет становить 20-25 років.