Незважаючи на заяви влади, курдські мігранти працюють без дозволів на державних проектах в Японії. Суворі правила імміграції в Японії в поєднанні зі скороченням працездатного населення породили чорний ринок праці в Японії. Про це пише Reuters.
Коли язик мій – ворог мій: як демократи використовують зброю Трампа проти нього самогоТак, агентство наводить приклад курда Мазлума Балібея, який будує дороги, риє каналізацію і укладає водопровідні труби. 24-річний біженець приїхав до Японії вісім років тому через переслідування з боку турецьких сил безпеки. Уряд позбавив його дозволу на роботу, тому працює він як нелегал. Таких історій в Японії сотні. У тому числі нелегали працюють і на державних проектах.
Однак глибоке небажання Японії легалізувати робітників-мігрантів в даний час стикається з реальністю – населення країни скорочується, в зв’язку з чим утворився найсильніший за 20 років дефіцит робочої сили. Уряд ратує за збереження культурної ідентичності, незважаючи на катастрофічне старіння нації.
Однак корпорації дотримуються іншої думки. З 259 найбільших японських компаній, які відповіли на опитування Reuters у жовтні, 76% сказали, що вони підтримують відкриття країни для робочих мігрантів. Зокрема, робочі руки гостро необхідні для будівництва об’єктів для Олімпійських ігор у 2020 році. Промисловість «відчайдушно» потребує іноземних мігрантів, говорять в галузевих союзах.
Тим часом нелегальна робота породжує безправ’я мігрантів. Більшість курдів працюють без контрактів, отримують зарплату готівкою і можуть бути звільнені без попередження. Вони також не мають медичної страховки, що робить лікування недоступним.
Нагадаэмо, що влада невеликого угорського містечка Ашотталом регулярно ловить мігрантів і фотографує їх на колінах, виставляючи як мисливські трофеї. За полюванням стоїть мер міста, член ультраправої партії «Йоббік» Тороцкай Ласло.
Як повідомляла Politeka, півтори сотні біженців 25 липня оголосили голодування біля угорсько-сербського кордону. Голодуючі, переважно біженці з Пакистану і Афганістану, заявили про те, що не мають наміру припиняти протест до тих пір, поки Угорщина не відкриє для них кордон.