Президент України Петро Порошенко 29 серпня призначив нового голову АП. Замість Бориса Ложкіна, який обіймав посаду понад двох років, до Адміністрації президента повернувся Ігор Райнін. Про те, чого слід очікувати від нового очільника Адміністрації президента, пише «Інформаційний спротив. Харків».
Ложкін і Райнін – олівці з однієї коробкиПерш за все, варто нагадати, що Райнін колись був заступником Ложкіна, після чого став губернатором Харківської області.
Чутки про відставку Ложкіна ходили вже давно. Офіційною причиною його відставки стала втома, що накопичилася, адже Ложкін очолив Адміністрацію президента у критичний для держави момент. Плюс до всього, Ложкін абсолютно спокійно і добровільно залишив свою посаду, маючи за плечима позитивний досвід і результати. Цей момент варто зазначити, адже ми можемо спостерігати формування політичної культури в Україні, коли чиновники перестають угризатися у крісло всіма можливими способами.
Також варто згадати, що навколо призначення Ложкіна на посаду голови АП у ЗМІ точилися справжні баталії. Але вони досить швидко вщухли. Креативні ходи, несподівані рішення, вміння тримати удар і зберігати ініціативу в надзвичайно складний період – у всьому цьому чимала заслуга Ложкіна. Саме Ложкін підтримував ідею іноземного менеджменту в Україні.
Канцелярія під керівництвом Ложкіна досить ефективно «підносила снаряди» Порошенко, допомагаючи втілювати задуми президента. Ложкін виступав провайдером не косметичних, а незворотних реформ.
Замість Ложкіна на посаду голови АП ЗМІ «приміряли» кандидатуру посла України у США Валерія Чалого, нинішнього першого заступника голови АП Віталія Ковальчука, голову СБУ Василя Грицака і низку інших людей. Але вибір припав на Ігоря Райніна. Що зайвий раз підкреслює факт командної гри Петра Порошенка.
Ще два роки тому Райнін був нікому не відомим харківським політиком середньої ланки. Але саме Ложкін підготував Райніна для Порошенка на цю посаду. Як не дивно, Райнін – практично повна протилежність Ложкіна, адже він здобув славу послідовного і жорсткого адміністратора, який може взяти у свої руки всі бюрократичні процеси.
Райнін очолив Харківську область у лютому 2015 року, коли було зовсім невідомо, що ж буде далі. У регіоні мало не щодня відбувалися теракти. Ішов постійний потік біженців із Донбасу, де точилися запеклі бої з російськими військами. Усе це, м’яко кажучи, нервувало населення. Колишні регіонали і сепаратисти вичікували свого часу.
Однак за півтора роки ситуація кардинально змінилася. Вдалося реалізувати кілька принципових речей.
Перше, що зробив Райнін, – подбав про безпеку. Харківська область, яка має 300 км спільного кордону з Росією і ще 300 км з Донбасом, сьогодні є спокійнішим регіоном, ніж Київ чи Одеса. Якщо рік тому західні країни, наприклад, Великобританія і Канада, офіційно рекомендували своїм громадянам не відвідувати регіон без крайньої необхідності, то зараз ці обмеження зняті. Прогрес забезпечили завдяки спільній роботі обласної влади та силовиків.
Другий момент – в регіоні настала відносна політична стабільність. Якщо в 2014 році на президентських виборах Порошенко поступився першістю Добкіну, то вже в 2015 році облрада і міськрада Харкова спочатку визнали РФ агресором, а потім в місті з’явилася площа Героїв Майдану. Мабуть, одним із найважливіших моментів є те, що Райнін разом зі своєю командою зруйнували всевладдя «Оппоблока». Ба більше, політик навчився успішно співіснувати з одіозним Геннадієм Кернесом.
Третій важливий момент – стабільність економіки регіону, незважаючи на те, що за даними офіційної статистики, до окупації Криму і війни на Донбасі Харків відправляв до Росії 46% своїх товарів. З урахуванням тіньових потоків ця цифра була ще вищою. Сотні тисяч робочих місць в регіоні безпосередньо залежали від контактів з північним сусідом.
Заміна Ложкіна саме на Райнін може свідчити про те, що Петро Порошенко позначив нові стратегічні цілі: утримуючи контроль над ситуацією, домогтися прориву в залученні інвестицій.
Після відставки Борис Ложкін залишається в команді президента в статусі радника і очолить Національну інвестиційну раду. Екс-глава АП давно заявляв, що його приваблює інвестиційний бізнес. Перехід Ложкіна на нову роботу, крім іншого, вказує, що на майбутнє України можна дивитися зі стриманим оптимізмом.
Очевидно, що на першому етапі Райніну бракуватиме політичної ваги. Але оскільки Ложкін зберігає кабінет на Банковій, вони зможуть при необхідності працювати в тандемі.
Наскільки цей вектор виявиться успішним, наскільки ефективними виявляться Райнін і Ложкін в нових іпостасях, буде зрозуміло вже в найближчими місяцями, оскільки інтенсивність подій і масштаб завдань, що стоять перед владою, просто позамежні.
Як писала Politeka, наступним після голови адміністрації Бориса Ложкіна, на думку політтехнолога Тараса Березовця, президент може звільнити прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.
