За останні дні бійці АТО відчувають труднощі через погіршення погодних умов – окопи і бліндажі на передовій фактично заповнені водою, через те, що на цей регіон обрушилися зливи.
Як пише Politeka, про реалії життя військових на фронті поділилася волонтерка Тетяна Чудновець на своїй сторінці в Facebook.
Чому через безгрошів’я вмирають воїни АТО«Важко. Ми всі втомилися від цієї війни, і найбільше – бійці на передку, – пише вона. – Дві доби там (посеред донецького степу між Луганськом та Дебальцеве) ллє дощ. Вночі температура падає до декількох градусів. Колеса автомобілів через налипле болото відмовляються їхати, а ноги грузнуть у глині вище кісточок».
У таких умовах, за словами волонтера, бійці залишаються в літній формі та в такому ж сезонному взутті, які не зігрівають. «А коли вони ще й мокрі, і все в окопах теж вологе і холодне, то через одного з «вовків Подолянина» починають кашляти, шмаркати і хрипіти», – поділилася вона, але при цьому зазначила, що бійці нікому не скаржаться.
«З гарячих напоїв – чай. Кави взагалі немає ніякої. Та, навіть, до окропу немає ні цукерки, ані сухаря», – розповіла про обстановку Чудновець.
Також велика проблема і з душем. «Помитися стає цілим святом», – пише вона. Такі ж труднощі і з продуктовим забезпеченням – «теж не айс, м’ясного вже давненько не бачили, про рибу тільки мріють. Через нестачу кальцію (а це сири, яйця, молочка) почали хворіти і сипатися зуби».
«А від вас вже кілька тижнів ні копійки допомоги. Що з вами сталося, патріоти? Або ви перестали бути ними? Не вірю, адже вже третій рік ми з вами разом долаємо всі «еверести» донбаської війни. Багато не треба, а тільки частина серця і кілька гривень – і у наших воїнів, ваших захисників буде тепла білизна і шкарпетки, буде кава і м’ясо. І ще – всім крикунам – магазинів і базарів поблизу їх позицій немає кілометрів за 40. За посилками їздять раз на тиждень через проблеми з транспортом», – написала волонтер.
Нагадаємо, сьогодні, 22 вересня, минуло два роки зо дня смерті одного із відомих патріотів України, які віддали своє життя за рідну землю, близьких, рідних і всіх українців – Степана Стефурака.
Саме цього осіннього дня загинув 19-річний боєць 5-го окремого батальйону Українського добровольчого корпусу «Правий сектор». Життя Степана трагічно обірвалося біля села Піски. Він загинув, підірвавшись на ворожій міні.
