Осли стали важливим ресурсом для Китаю. З їхньої шкіри виготовляють желатин, який використовують у популярному традиційному лікарському засобі – еджайо (еjiao).
Про це повідомляє Politeka з посиланням на CNN.
Але зі зростанням індустрії та занепадом сільського господарства, популяція ослів скоротилася з 11 мільйонів до шести мільйонів протягом останніх 20 років.
Китай дедалі більше дивиться в Африку, щоб збільшити свої запаси, та імпортує ослів із континенту.
Нігер нещодавно став останньою африканською державою, що заборонила експорт ослів після сплеску продажів у Китаї.
Урядовці повідомили, що 80 тисяч тварин продано цього року. Порівняно з 27 тисячами 2015 року.
У серпні Буркіна-Фасо зважилася на такий самий крок, після того як 45 тисяч ослів убили протягом шести місяців (а загальна чисельність – 1,4 мільйона голів).
В обох випадках знищення ослів принесло цінний потік іноземної валюти. Але за це довелося заплатити.
Окрім серйозного збитку популяції ослів, нова галузь спричинила екологічні та економічні проблеми.
Скільки заводів вивезли з окупованих територій до Росії (інфографіка)Поширення боєнь стало причиною негативної реакції. Так, в одному з сіл місцеві фермери закрили бійні на знак протесту проти крові та субпродуктів у їхніх системах водопостачання.
Окрім того, почалися інфекційні захворювання іншої худоби.
До того ж у Нігері і Буркіна-Фасо зростання вартості шкури і м’яса осла спричинили інфляцію в інших секторах. Вартість інших тварин зросла через ослів, а не тому що був попит на цих тварин, що викликало дисбаланс в економіці.
Із другого боку, величезний апетит Китаю до ослів справді створює можливості, з яких експортери можуть отримати вигоду, якщо буде ретельнішим планування.
“Є стійкий попит на желатин. Якщо африканські країни зможуть усе добре врегулювати з високими стандартами боєнь і навчати людей, як вирощувати цих тварин, осел може бути важливим джерелом доходу”, – говорить Емануель Ігбіноба.
