Верховна Рада не поспішала звільняти суддів, які виносилирішення проти активістів Майдану, тому що депутатам було зручно мати на них вплив.
Про це Politeka розповів експерт Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда.
«Подання щодо звільнення суддів за порушення присяги Вища рада юстиції підготувала більше року тому. Але на голосування у Верховній Раді їх не виносили. Очевидно, цим було зручно користуватися, щоб мати на суддів вплив», – сказав він.
За його словами, у нових конституційних змінах щодо правосуддя не передбачено звільнення суддів на такій підставі. Тому Верховна Рада все ж таки відреагувала на заклики громадських організацій і в останній момент їх звільнила, щоб їм не вдалося уникнути відповідальності за рішення, які виносили проти майданівців.
«Вища рада юстиції вносила на голосування подання стосовно 33 суддів, але звільнили лише 29. Рада не підтримала звільнення суддів, щодо яких подання внесла ще попередня Рада юстиції, яку сформовали за часів Януковича. Хоча нова й перевірила ці подання і підтвердила порушення присяги. Тому виникає багато запитань, чому їх не звільнили. Можливо, щоб мати ручних суддів, які потім віддячать, або уже це зробили», – додав він.
При цьому експерт зауважив, що особливо відносно київських суддів подання про звільнення виносили на голосування по кілька разів.
«Це прояв певної політичної гри, коли влада хотіла зберегти суддів, якими можна було б керувати. Київ важливий. Тут, наприклад, є Національне антикорупційне бюро. І за допомогою певних судових рішень їм можна було б заважати працювати», – наголосив Куйбіда.
Окрім того, він зауважив, що десять звільнених суддів уже подали позови до Вищого адміністративного суду, щоб оскаржити це рішення. Можуть також звернутися до Європейського суду з прав людини, який має досвід у подібних справах.
Верховний Суд України відверто саботує реформи – експерт«Європейський суд розглядав подібну ситуацію у справі судді Верховного Суду Олександра Волкова. У 2010 році Вища рада юстиції подала подання щодо його звільнення, яке підтримала Верховна Рада. Тоді Європейський суд із прав людини виявив низку порушень з боку Вищої ради юстиції. Зокрема, процедура була належним чином не дотримана», – розповів експерт.
При цьому він вважає, що у теперішній справі Вища рада юстиції усіх процедур дотрималася. Тому шанси виграшу в Європейському суді у звільнених суддів невисокі, але значно більші в українських.
«Вищий адміністративний суд, який розглядає ці скарги, й раніше у більшості випадків задовольняв подібні позови. Особливо стосовно суддів, які виносили рішення у справах Майдану. Тому можуть поновитися на посадах», – сказав він.
Проте експерт зауважив, що на посадах вони довго все ж таки не протримаються, адже не зможуть пройти кваліфікаційне оцінювання. Тому питання їхньої доброчесності залишиться відкритим.
Як писала Politeka, 30 вересня набули чинності конституційні зміни щодо правосуддя і новий закон «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з ними, вищі спецсуди ліквідують і створять новий Верховний Суд як єдиний суд касаційної інстанції. Всіх суддів нового Верховного Суду мають відібрати на конкурсі.
Ольга Головка
