Журналістка Наталія Зотова, чоловік якої служив у зоні АТО, поділилася в Facebook своїми переживаннями.

Бійці розповіли, чому пішли в АТО: зворушливе відео (відео)

Я пам’ятаю ту повістку. Я чекала її, бо й ти її чекав. Ти перевівся до військкомату за фактичним місцем проживання через тиждень після початку війни. Ти сказав, що вони повинні легко тебе знайти і почав готувати “тривожний рюкзак”. Тоді ти вже не був військовим. У тебе була престижна високооплачувана робота, на котрій ми працювали разом, налагоджене життя й можлива “квота” поїхати на війну оператором, а не офіцером. Ми з тобою ніколи не говорили, що буде далі, як надійде повістка. Ми просто її чекали і все. Мовчки, без слів, без суєти, без паніки і страху. Я і ти. Другого дня, як повістка таки надійшла, я прокинулася і вперше заплакала. Так, щоб не бачив ти. Мені згадалося те, про що ти забороняв думати. Мені згадалося, що я доживаю з тобою останні дні, що ця повістка може забрати тебе від мене назавжди…

14680746_1314454601898661_1867622254688366496_n

Ти купив квиток на потяг, взяв свій рюкзак і поїхав на війну. Ось так просто. Так, наче на відпочинок, наче у відрядження, наче до батьків. Я стояла на вокзалі і не могла зрушити з місця. Мені було так тяжко, як ніколи у житті. Тоді я ще не знала, що це лише початок тієї ноші, яка випала на нашу долю. Що будуть пекельні дні без твоїх дзвінків, а потім – ненависне й зловісне “абонент поза зоною досяжності”. Що буде твій інакший, якийсь хриплий голос і буде заспокійлива неправда із твоїх вуст про ту війну.

Я знала всіх твоїх побратимів: їхні імена і позивні, хто й звідки родом, кому скільки років. Вони стали рідними і моє серце вмістило в собі тривогу й біль за всіх цих чоловіків і за тих, хто чекає їх із війни.

Ти повернувся. Інакший, але живий і здоровий. Ти приніс із собою ту війну додому: запах окопів і диму, пошук зброї спросоння і сталеву концентрацію уваги вдень. Війна змінила нас і наше життя.

Уже третій рік ми живемо з болем у серці. Я знаю, що Перемога буде, що Мир прийде на нашу землю! Дякую всім, хто день за днем, жертвуючи собою, своїм особистим щастям і затишком, наближає цю мить. Схиляю голову перед тими, хто не зміг повернутися додому, бо віддав своє життя заради нас.

З Днем захисника Вітчизни! Героям Слава!