Два роки і два місяці родина шукає сержанта 30-ї механізованої бригади Ярослава Антонюка, про якого після жорстоких боїв під Степанівкою Донецької області немає жодної звістки

Спочатку його занесли до списку полонених, потім зарахували до зниклих безвісти, але рідні досі вірять у те, що їх чоловік і батько живий. Про це ідеться в сюжеті ТСН.

Сповідь полоненого: Двічі водили на розстріл, об шию тушили цигарки

У свої перші дні на фронті Ярослав тричі на день телефонував додому, а потім раптово перестав. За офіційною інформацією, під час бою в його танк влучив снаряд. Неофіційна версія засвідчує, ніби капітан екіпажу вирішив іти на таран російського танка. Свідків того, що насправді сталося, немає.

Коментувати будь-що в справі Антонюка Міністерство оборони та служба безпеки відмовилися, щоби не нашкодити розшуку бійця.

Пошуки серед полонених результату не дали. На контакт із різними командира екіпажу Артема Абрамовича та сержанта Антонюка виходили лише шахраї. “Спочатку мені каже: 5 тисяч. Я думала, доларів, що таке 5 тисяч гривень? Щось ви дешево за мого чоловіка… Це, типу, на бензін, ми його привеземо. Казки розповідали неймовірні. Дуже багато дзвонили з тюрми, бо як мені подзвонять, я записувала і зверталася в СБУ. Там пробивали і казали, де вишка стоїть”, – розповіла Ніна Антонюк.

Рідні танкістів здали ДНК на аналіз для порівняння з останками тіл. Знайти і поховати вдалося одного з членів екіпажу Петра Барбуха та командира Абрамовича. Однак Антонюка серед загиблих знайдено не було. “Люки були закриті. Я думаю, може, він же механік, він нижній люк міг”, – усе ще сподівається дружина бійця.

Натомість у державі змогли констатувати тільки те, що її чоловік зник безвісти. Про що й видали відповідну довідку. Разом із тим к Міноборони та СБУ запевняють, що пошуки Антонюка тривають.