Участь Росії є необхідною умовою для продовження воєн і в Україні, і в Сирії
Як повідомляє Politeka, про це в статті для журналу The National Interest (заснований 31 рік тому організацією Річарда Ніксона) пише студент магістратури публічної політики в Гарвардській школі державного управління ім. Кеннеді, науковий співробітник Белферского центру науки і міжнародних відносин Микола Мурський.
На Заході, відзначає він, багато хто вже звик об’єднувати агресію Росії в обох країнах, проте дії і мотиви Кремля в Сирії і Україні значно відрізняються, і якщо їх змішувати, то, на думку автора, можна зірвати можливе вирішення конфліктів.
Мурський в статті нагадує про те, що Кремль розпалив конфлікт на Донбасі і анексував Крим, а Україну в цілому бачить у своїй орбіті впливу, в той час як Київ прагне до Європи і поступово йде від «колоніального гнобителя». Далі в матеріалі наводиться коротка історія відносин України і Росії з початку XVIII століття, згадується депортація кримських татар і т.п.
Залізна завіса-2: Росія на межі чергової війниЩо стосується Сирії, то на цю близькосхідну країну Росія впливала не так довго, зазначає він. «Росія не відігравала помітної ролі в регіоні до початку холодної війни. Лише в 1971 році Хафез аль-Асад дозволив СРСР отримати військово-морську точку опори на Середземному морі», – пише Мурський, підкреслюючи, що при цьому у Москви немає особливої прихильності до сім’ї Асада.
«Після «кольорових революцій» в Грузії і Україні, а також повалення Муаммара Каддафі в 2011 році, Кремль бачить Сполучені Штати причиною, через яку він втрачає друзів у регіоні», – констатував автор.
На його думку, участь Кремля в сирійському конфлікті ґрунтується не на історичній честі, а на прагматичній користі. Але найбільша відмінність між Україною і Сирією, продовжує Мурський, полягає в масштабності. Війна в Сирії, яка триває майже шість років, забрала життя понад 400 тис. людей, змусила майже одинадцять мільйонів стати біженцями і переселенцями, а також «інкубувала» посилення «Ісламської держави». Війна в Україні забрала життя 10-15 тис. людей і позбавила даху над головою 1,5 млн осіб.
«Без військової та матеріально-технічної підтримки з боку Росії «Донецькій і Луганській народним республікам», війна в Україні закінчилася б у серпні 2014 року, або в лютому 2015 року. Точно так же, якби Росія не почала інтенсивну повітряну кампанію у вересні 2015 року, президент Асад вже був би повалений», – підкреслив Мурський.
Мотиви участі РФ в обох конфліктах, пише він, відрізняються, і світовій спільноті потрібно розробляти паралельні стратегії протидії цим двом проявам російського експансіонізму. «Просто продовження санкцій не витягне нас з цього», – резюмував автор.
