Російський слід у Чорногорії: хто стоїть за переворотом

Російська пропаганда намагається представити історію відносин між Росією та Чорногорією як історію «міцних соціокультурних зв’язків», бо у становленні чорногорської економіки важливу роль відігравали російські субсидії

Про повідомляє “Апостроф”.

«На одній з центральних вулиць Подгориці красується пам’ятник Пушкіну, подарований мером Москви Юрієм Лужковим на початку 2000-х років, що не може не нагадувати його дії в Севастополі того самого періоду: відкриття «Російського дому» і створення філії МДУ як проекту «підтримки культурних зв’язків із російськомовним населенням колишніх союзних республік».

За всім цим стоять серйозніші аргументи Росії: алюмінієвий комбінат Подгориці, де величезна частка акцій належить близькому до Кремля підприємцю Дерипасці. Здавалося б, ситуація очевидна: російський капітал є у Чорногорії в більш ніж значних обсягах, російський середній клас масово скуповує нерухомість на чорногорському узбережжі.

Проте не можна недооцінювати прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича, з діяльністю якого прийнято пов’язувати набуття країною незалежності й стрімке зближення з НАТО, що завершився приєднанням до Північноатлантичного альянсу навесні цього року.
Похолодання у відносинах між Чорногорією та Росією почалося не з рішенням Чорногорії підтримати санкції щодо Росії в 2014 році, а роком раніше, коли на кордоні Сербії та Чорногорії заарештували громадянина РФ Дмитра Потрубача – фінансового директора Комбінату алюмінію Подгориці, підозрювананого у крадіжках електроенергії в особливо великих розмірах.

Однак небажання Росії миритися з тим, що Чорногорія поступово перестає бути російською сферою впливу, вилилося в антизахідні протести у Подгориці в жовтні 2015 року, спрямовані проти НАТО та уряду Джукановича, що закликають Сербію та її «старших братів» допомогти ображеному в найкращих почуттях чорногорському народові, адже бомбардування Белграда 23 березня 1999 року зруйнування і частину територійЧорногорії.

Проте керівним елітам Чорногорії нескладно було розгадати, хто саме стоїть за цим нагадуванням про ті події.

«Думаю, що після повідомлень Міністерства закордонних справ Росії більше немає сумнівів у тому, що російська політика – на боці організаторів акції протесту, а їхня мета – запобігти вступу Чорногорії до НАТО», – заявив Міло Джуканович.

У день парламентських виборів у Чорногорії, 16 жовтня 2016 року, затримали громадян Сербії, які, за даними прокуратури, готували державний переворот.

За словами держпрокурора Чорногорії Мілове Катніча, взяти участь у перевороті планували декілька сербських парамілітарних груп, зокрема організація «Сербські вовки» Олександра Сінджеліча, фінансована РФ на регулярній основі, а також Братислав Дікіч, голова сербської жандармерії у 2009-2013 роках.

Історію піддали розголосу через публікацію сербським прозахідним виданням Danas інформації про те, що візит до Белграда секретаря Радбезу РФ Паструшева – не що інше, як спроба не допустити широкого розголосу арештів та депортації громадян Росії, причетних до організації невдалого державного перевороту в Чорногорії.