У спробі побудувати безпечний автомобіль американський інженер Уолтер Джером розділив двигун і пасажирський салон, щоб вони майже не стикалися
Так вийшов Sir Vival, пише “Популярна Механіка”.
Авто створили в 1958 році, в епоху розквіту американського дизайну. Тому на тлі дуже красивих машин Sir Vival виглядав досить потворно. Її назва була фантазією на тему слова Survival, “виживання”.
“Злам” рами було зроблено оригінально. Поворот відбувався за допомогою потужної шестерні, що приводиться в рух кермом – на швидкості це було ще можливо, але повернути передню частину, коли машина стояла, було виключно складно. Тримісний салон було геть ізольовано від двигуна. Привід залишився заднім, що дещо ускладнювало керування, особливо при зігнутому в повороті кузові.
Пасажири сиділи позаду, у салоні, а водій – на узвишші, у “спостережній вежі”. З усіх боків машину оточували прогумові бампери. Двері не відчинялися, а зсувалися назад. Загалом, Джером передбачив усі норми безпеки, про які лишень міг подумати.
Поряд з Aurora Альфреда Джуліано, це був один із перших у світі “безпечних автомобілів”. Так що логіка в мисленні Джуліано була. Не передбачив він лише одного. Автомобіль дійсно виявився дуже страшним. Жоден автовиробник не зацікавився Sir Vival, попри купу статей у пресі й активну рекламу моделі. Аж до 1964 року Джером намагався знайти фінансування, а потім здався і продав автомобіль. Sir Vival зберігся досі, належить приватній особі в Беллінгемі (Массачусетс) і вимагає певної реставрації.
