У 1991 році, коли був главою комітету із зовнішніх зв’язків адміністрації мера Ленінграда Анатолія Собчака, теперішній президент РФ Володимир Путін дав одне з перших (а можливо, й узагалі перше) інтерв’ю в своєму житті

Рівно через 25 років, 25 листопада 2016 року, повний текст інтерв’ю Володимира Путіна, якого до цього не було в інтернеті, публікує «Медуза».

Зокрема, Путін розповів, як прийшов до КДБ. За його словами, це було легально і гласно, за розподілом після закінчення університету.

«… мене поінформували за кілька місяців до цього. Я погодився. Пропрацював деякий час на різних посадах – мені запропонували піти на роботу в зовнішню розвідку. Я цю пропозицію прийняв, закінчив відповідний навчальний заклад. І всі ці роки працював у розвідці. Зокрема й за кордоном», – сказав він.

При цьому Путін зазначив, що хотів отримати цю роботу.

«Знаєте, мені навіть хотілося цього. Адже ми всі жили в іншій системі відліку. Я йшов працювати не в політизовану організацію. Якщо хочете, мною рухали високі мотиви – вважав, що там можу докласти свої сили максимально і з користю для суспільства», – розповів він.

Також Путін заявив, що не знає, чому в КДБ запросили саме його.

«Цим займається відділ кадрів КДБ. Я в цьому відділі ніколи не працював і не знаю, як вони це роблять. Але відомо, що там довгий список якостей, яким повинен відповідати працівник розвідки: здатність до аналітичної роботи, до вивчення іноземних мов, інтерес до певної діяльності, до певних проблем. Я, зауважу, цікавився проблемами зовнішньої економіки завжди. Спецслужби проводять вивчення об’єкта в умовах, коли він про це не підозрює. Якщо він знає про це, то починає пристосовуватися. І показувати ті сторони характеру і особистості, які хоче донести до потенційного споживача інформації», – сказав він.

Щодо поширеної думки, що подібних пропозицій удостоюються стукачі, Путін заявив, що «для роботи кадрового це був би найпростіший хід. Встановити з кимось стосунки у виші або на промисловому підприємстві, а потім, коли потрібні кадри, найперше звернути увагу на тих, кого знають. Так можна. Але це не генеральний шлях вирішення питань: якщо брати лише людей, з ким уже є відносини, скоро не буде на кого спертися. Таких людей втратити – втратити очі й вуха».

При цьому він заявив, що не був пов’язаний із КДБ до того, як потрапив у кадри.