Уряд України вчинив низку помилок, які значною мірою вплинули на подальший перебіг АТО та гібридну війну загалом

Про це, як повідомляє Politeka, на презентації доповіді «Два роки з початку АТО та гібридної війни РФ проти України: провал путінського бліцкригу» розповів директор Центру міжнародної безпеки, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики ДНУ Валерій Кравченко.

«Запізніла та неадекватна реакція уряду на події, що відбуваються на Донбасі. Ситуація літа 2014 року у Донецькій та Луганській областей була результатом подій ще на рубежі лютого-березня 2014 року. Об’єктивно, тоді нова українська влада, з одного боку, тільки освоювала своє керівне становище, а з іншого – її увагу від Сходу відволікали події у Криму», – зазначає експерт.

За словами Кравченка, не було адекватної реакції з боку влади на захоплення адмінбудівель, нападу на патріотично налаштованих активістів. Крім того, спроби призупинити деструктивні процеси за рахунок точкових дій не отримали широкого формату й не мали характеру послідовних дій.

«Невиправдані очікування влади на мирне врегулювання ситуації. Ініціювання переговорів та круглих столів під гаслом національної єдності і пошуку компромісу не увінчалися успіхом, так як запрошені на них представники Донбасу або не контролювали ситуацію, або не хотіли поступатися своїми інтересами, що ставило хрест на можливості мирного врегулювання», – коментує Кравченко.

Експерт вважає, що зроблені кадрові призначення були провальними. Викликали питання відповідності окремих високопосадовців, представників командування АТО зайнятим посадам.

«Неправильна концентрація та координація зусиль уряду. Сили АТО з початку військового протистояння сконцентрували всі сили проти основної боєздатної угруповання бойовиків в районі Краматорськ-Слов’янськ. Така концентрація сил залишала незахищеними інші ділянки – кордон, яку прикордонники не могли захистити власними силами. Участь в антитерористичній операції брали різні структури (збройні сили, МВС, СБУ, прикордонна служба), при цьому деякі підрозділи були недавно сформовані», – пояснив директор громадської організації.

Свою роль, як вважає Кравченко, зіграла й відсутність доказової бази наданої інформації – дані щодо успішних дій сил АТО не викликала в аудиторії довіри. Подібні відомості надходили в основному від підрозділів добровольців, а не з держструктур. Такі докази, підкреслив експерт, були необхідні як для підняття бойового духу населення, так і для донесення інформації про складність ситуації на Донбасі, оскільки не всі усвідомлювали реальні масштаби терористичної загрози.