6-7 січня православна церква відзначає Різдво, в західноєвропейських країнах ці дні теж святкові
Про це повідомляє Deutsche Welle.
У багатьох країнах 6 січня відзначають День трьох святих королів. Це ті самі три короля, які 6 січня принесли дари до колиски (точніше до ясел) новонародженого Ісуса.
«Взагалі-то в Євангелії йдеться не про королів, а про пастухів або волхвів (мудреців, магів), які прийшли до немовляти Ісуса з дарами: золотом, ладаном і спокійною. Але не те в XII столітті, не те в XIV столітті теологи вирішили, що волхвами або пастухами євангелісти називали цих трьох в переносному сенсі: вже дуже дорогими були дари, які вони принесли. Так три волхва перетворилися в трьох королів, та ще й імена отримали: Каспар, Мельхіор і Бальтазар (або Валтасар). Їх мощі зберігаються в знаменитому Кельнському соборі, доступ до якого відкритий раз на рік – 6 січня», – зазначає видання.
Крім того, в цей день відзначається свято Хрещення Господнього, який отримав в західній церкви назву Епіфанії (Богоявлення), – один з найдавніших християнських свят. У церковному календарі він з’явився вже в II столітті. 6 янваоя діти, одягнені в костюми трьох євангельських королів, ходять по домівках, співають пісні про Віфлеємську зірку (за що їх і називають “Sternsinger” – “співаками зірки”) і збирають гроші на благодійні потреби.
“На дверях квартир, господарі яких жертвують гроші, діти пишуть крейдою перші (латинські) літери імен трьох королів разом з цифрами року, що наступив, причому рік часто ще й ділять” навпіл “: спочатку, зліва, – перші дві цифри року, потім – латинське “C” (Caspar), “M” (Мelchior) і “B” (Baltasar), потім – дві останні цифри року. Все це схоже на загадкову формулу: 20 + C + M + В + 13. Вважається, що такий напис охороняє будинок від злих духів. Тому її нерідко розшифровують як латинський вираз “Christus Mansionem Benedicat”, що означає “Христос благословляє цей дім”, – розповідає видання.
В Італії 6 січня справляють традиційне свято відьми Бефани. Багато хто навіть не знають, що його витоки потрібно теж шукати в стародавньому Богоявленні, а ім’я Бефана – це спотворене Епіфанія. Згідно з легендою, Бефана почула від пастухів про народження Ісуса і хотіла подивитися на нього, але запізнилася. Віфлеємська зірка, що вказувала шлях волхвам, вже закотилася.
Перші згадки про відьму Бефану з’явилися понад 400 років тому. Пересувається Бефана не так на санях, на мітлі. Замість червоної шапки з білою хутряною отторочкой вона носить чорний гострий ковпак або чорна хустка. Бефана горбата, і на носі в неї бородавка.
“Дивно, але саме це страховисько, дуже схоже на російську Бабу Ягу, приносить італійським дітям подарунки вночі 6 січня. Лягаючи спати, діти звуть відьму, запрошують, намагаючись задобрити:” Бефана, добра чаклунка, прилітай, коли всі люди сплять. В розбитих черевиках, в ковпаку “а ля роману”, – хай живе, хай живе Бефана!”, – повідомляє видання.
Цікава традиція існує у Франції. Тут 6 січня печуть, так звані королівські галети (galette des rois). В одне з цих печива кладуть маленьку фігурку або, як робили з давніх-давен, просто квасолину (fève).
“Їдять галети зазвичай за сімейним столом. Наймолодший вибирає першим. Того, хто знаходить квасолину або фігурку, оголошують королем дня. Йому надягають маленьку корону, і він стає на цей день главою сім’ї. Ну, а діти отримують солодощі та маленькі подарунки”, – коментує видання.
Джерело фото: Liveinternet.ru, Italecon24, Ogo
