Самогубства в зоні АТО стала стали найбільш поширеною причиною небойових втрат – лише за 2017 рік рахунки з життям звели 63 бійця

Небойові втрати ЗСУ: як алкоголь масово вбиває військових

Про це йдеться у статті порталу Politeka «Алкоголь, рахунки з життям та вбивста: як скоротити небойові втрати армії».

Згідно сумної статистики у 2016 році небойових втрат в зоні проведення АТО в української армії було більше, ніж бойових. Через необережне поводження зі зброєю, аварії, убивства і самогубства ми втратили 256 бійців, тоді як у боях – 211. Найпоширенішою причиною небойових втрат є самогубство – 63 випадки.

Колишній воїн АТО Олесь пояснює, що накладають на себе руки солдати від безвиході, доведені до крайнощів. При цьому самогубство не звільняє від відповідальності керівництво бійця.

«У нас на сусідньому блокпосту стояв хлопець. Рвався воювати, але не дали. Зарплату заримують. Він переживає, бо його дружина в декреті, а двом дітям нема що їсти. А ще треба платити кредит за квартиру. Телефонує жінка. І повідомляє, що банк не тільки не дав його сім’ї кредитні канікули, але й вирішив забрати житло за невеличкий борг. Що може коїтися у його голові, якщо він захищає Батьківщину, але сам позбавлений захисту і підтримки? Він захотів звести рахунки з життям. Рвонув за чеку, а з собою на той світ забрав побратима», – розповів Олесь.

волонтер, голова Спілки власників зброї Волині Ігор Алєксєєв пояснює, що ми маємо багато самогубств, бо ніхто не займається морально-етичною атмосферою в колективах.

«Навіть убогий Радянський Союз займався по-своєму, доволі збочено, душами і внутрішнім світом солдат. Був тоді інститут політруків, – розповідає волонтер. – До радянської армії цю місію виконували священики. Вони заліковували душевні рани воїнів. У нас зараз цей рух на 95 % лежить на добровольцях. Держава це зовсім не підтримує. Людина, промерзши дев’ять годин в окопі, повинна відчувати, для чого вона це робить, чого вона тут, ради кого ризикує своїм життям. А також відчувати, що вона комусь потрібна».

Тим часом хлопці звертаються до волонтерів і просять привезти хоча б палатку для церкви або каплички, говорить волонтер. Іноді виникають конфлікти між керівництвом військовим і капеланами. Останнім закидають втручання у справи армії.