Польський і український націоналізм схожі, що і призводить до «охолодження» у відносинах двох країн
Про це пише автор Gazeta Wyborcza Павло Вронський, відштовхуючись від нещодавнього інтерв’ю лідера провладної партії «Право і Справедливість» (ПіС) Ярослава Качиньського, передає Politeka.
Качиньського, як і багатьох інших представників ПіС турбує розбіжність у поглядах між країнами на спільну історію, зокрема, ставлення до таких постатей, як Степан Бандера і Роман Шухевич.
Російський вектор Польщі: прогноз експерта«Дотепер неясно, чи Україна піде у напрямку, який для Польщі є неприйнятним, тобто підтримки своєї історичної легітимності на традиціях УПА, на традиціях організації, яка скоїла жахливі злочини проти поляків, чи відмовиться від цього шляху», – згадує слова лідера консервативної польської партії Вронський.
На його думку, фактично Качиньський «поставив під сумнів лінію Ґєдройця, яка наказувала підтримувати суверенітет народів у пострадянському просторі і обрав «твердий захист польського інтересу» в Україні».
Автор матеріалу вважає, що політика Качиньського і України в трактуванні історії дещо схожі.
«Націоналістичне сприйняття історії своєї держави – безгрішної радянської жертви – стикається з польським націоналізмом, який наказує, що в ім’я пошани для польської крові влада нашої держави повинна вимагати від України визнання гріхів та покути», – зазначив Вронський.
Також він констатував, що сам Качиньський змінив ставлення до України, коли це питання в Польщі перестало бути «модним», хоча раніше він їздив на Майдан і кричав там «Слава Україні! Героям слава!».
«Коли він зорієнтувався, що більшість його електорату не підтримує Україну, а відчуває до неї історичний ресентимент, зробив ставку на тверду політику щодо Києва», – зазначив Вронський, додавши, що у Варшаві вже усвідомлюють втрату статусу адвоката України в Європі на тлі більш частих контактів Києва з Францією і Німеччиною.
