Канадська кінокартина «Гіркі жнива» про Голодомор 1932-1933 років переповнена емоційними сценами, через які актори не могли стримати сліз

Про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» розповіла британська актриса Саманта Баркс, яка прибула до Києва до старту показу фільму.

Мета Голодомору не досягнута – Трюдо

За її словами, працювати над картиною було важко, оскільки це «реальна історія про реальних людей», розповідати яку потрібно якомога точніше.

«Нам пощастило проводити зйомки тут і працювати з українською знімальною групою та акторами. Я вважаю, що дуже важливо зробити все якомога автентичнішим. Адже це історія українських людей – звичайно, ти цього прагнеш, але це також і дуже страшно (дізнатися реакцію український, – Ред) », – зізналася Баркс.

Крім того, актриса розповіла, що вона просто «закохалася в свою героїню», а сам сценарій є дуже складним: «Це так красиво написано, і я просто закохалася у свою героїню, коли читала сценарій у мене з’явилася така жага, пристрасть до того, щоб зіграти її. У цьому фільмі дуже важко передбачити, яким буде розвиток подій, настільки складний сценарій».

Під час зйомок, продовжила Баркс, багато хто плакав, оскільки в фільмі дуже емоційні сцени.

«А перед початком фільму ми шукали інформацію, щоб (зобразити, – Ред.) Голодомор. Ми читали книги, в інтернеті. Але коли чуєш людські історії, людей, які у знімальній та акторській групі говорили про бабусь та дідусів або членів родини, в яких про це були історії. Це найбільш точне дослідження, яке можна провести: дивишся комусь в очі, і бачиш, як це вплинуло на них і на їхні сім’ї. Це дуже емоційно. Не можна слухати такі історії і не бути глибоко зворушеним», – підкреслила актриса.