Психологічна допомога бійцям АТО не повинна бути проблемою, згідно з результатами пошуків в інтернеті

Тільки в одному Києві мережа знає десятка два адрес центрів підтримки, на гарячі лінії яких може звернутися кожен, хто відчуває в цьому потребу.

Однак проблема вирішена лише в теорії, на практиці ж у відповідь на дзвінок часто можна почути лише довгі нудні гудки. На спробу журналістів додзвонитися відреагували в інституті психології імені Костюка, але попросили зателефонувати на спеціальну гарячу лінію, де знову ніхто не брав трубку. Підняли її тільки в центрі кризової психологічної служби, де і вдалося домовитися про зустріч.

Жах повторився: українських дітей масово б’ють в школах

Катерина Проноза відразу зазначає, що бійців АТО до них призводять рідні, а хтось приходить сам. Фахівець відразу ж виділяє психотравму – це коли людина уникає не тільки розмов про пережите на війні, але і не хоче чути про будь-яку психологічну допомогу. Працювати з такими пацієнтами важко, зазначають психологи, для ефекту потрібен не один сеанс терапії. «Щоб ні в якому разі не було, як кажуть нав’язливого сервісу: наздогнати і заподіяти добро. Шкодувати ні в якому разі не можна, це принижує. Є такий вислів: співчуття і эмпатийность», – каже профільний експерт.

Легше пацієнту стає, коли йому чітко говорять діагноз, пояснюють причини роздратованості, агресії, а також запевняють, що вона не одна така у світі. Однак проблемою є те, що багато бійців просто не підуть до психолога, і тоді професійну допомогу повинен надати родич, близький друг чи кохана жінка. Психологи попереджають, що восени потрібно особливо уважно придивлятися до бійцям через сезонну депресію. Тривожними симптомами є погані сон та апетит, агресивність у поведінці. Тоді близьким радять бути поряд, спілкуватися, ходити разом в кіно, на виставки, майструвати стіл, фарбувати стіни – тобто витягати воїна з негативного емоційного стану.

Нагадаємо, український уряд має намір істотно посилити покарання за домашній терор і насильство.

Джерело: “ТСН“