9 листопада відзначається день пам’яті Преподобного Нестора Літописця.
Київський літописець, чернець Києво-Печерського монастиря заклав фундамент слов’янської писемності і культури. Адже і День української писемності та мови відзначається теж 9 листопада – в день пам’яті Преподобного Нестора Літописця.
Нестор – один з авторів «Повісті временних літ», найдавнішого зі збережених літописних зводів. Датується «Повість» 12-м століттям, саме в цей час, на рубежі 11 і 12 століття, в Києві жив монах Нестор, який мав славу найбільш освіченої людини Київської Русі.
Нестор-літописець прославився і як письменник-агіограф, що викладає розповіді про життя святих. І, звичайно, він вважається засновником української історичної науки. Хоча багато з описуваних в «Повісті временних літ» подій ставляться під сумнів сучасними фахівцями, літопис досі залишається майже єдиним джерелом відомостей про середньовічне життя східних слов’ян.
Нестор був канонізований як преподобний Нестор Літописець Руською православною церквою. Преподобні – це святі з ченців, які прославилися своїм чернечим подвигом, молитвами і трудами. Також під ім’ям Нестор-Літописець Печерський він зарахований до святих Римо-Католицькою церквою.
День пам’яті Преподобного Нестора Літописця – 9 листопада
Мощі Преподобного Нестора зберігаються в печерах Києво-Печерської Лаври. У цьому монастирі він прожив більшу частину життя, прийнявши постриг у ченці ще в юності. У 17 років він став послушником ігумена преподобного Феодосія, про якого вже після смерті вчителя Нестор напише своє “Житіє Феодосія Печерського”.
У 1096 році Печерська обитель була розгромлена половцями. Про цей набіг Нестор через 15 років пише в літописі: «И придоша на манастырь Печерьскый, нам сущим по кельям почивающим по заутрени».
Першому українському історику ми зобов’язані нашим знанням про заснування слов’янської писемності Кирилом і Мефодієм, про хрещення княгині Ольги в Константинополі, про Хрещення Русі князем Володимиром у 988 році, про перший православний храм в Києві і про створення Києво-Печерської лаври та її подвижників.
Літописець Нестор помер приблизно в 1114 році. Його справу в викладі історії Київської Русі продовжили інші монахи. А внесок його в розвиток слов’янської писемності і історіографії настільки великий, що без нього неможливо уявити сучасну українську культуру.
Джерело: Politeka
