У Польщі склали список найбільш затребуваних фахівців на ринку праці країни

Очолив список програмування.

При цьому, згідно з даними офіційної статистики Польщі на 1.07.2017 року 2,4 тис. Українців працюють за трудовою візою в сфері І Т-послуг, що зовсім небагато. Але воно і зрозуміло, ІТ-фахівці більше прагнуть знайти роботу в Німеччині та Ірландії, або хоча б на Мальті. Ці країни вважаються більш вигідні країни для І Т-фахівців.

На другій позиції – фахівці з кібербезпеки. Відзначається, що ця професія буде набирати все більше і більше популярності, і не тільки в Польщі. Якщо раніше найважливішим для власника бізнесу було, щоб не вкрали гроші або товари з його магазину, то тепер більш важливо, щоб не вкрали його особисті дані і гроші з його рахунку в банку.

Третє місце віддали спеціальності фінансовий/бізнес-аналітик. На цю професію завжди великий попит, але вона вдається далеко не всім.

Українські заробітчани опинилися в центрі нового гучного скандалу в Польщі

«Власнику бізнесу потрібні не просто таблички і розрахунки, цього йому завжди мало. Будь-власник бізнесу чекає від аналітика чіткої відповіді, що йому робити: купувати чи продавати. А ось це завжди складно, а аналітику подвійно. Він як мінер, не має права помилитися, але якщо він все прогнозує правильно, то цього ніхто не цінує, тому що непомітно, якщо «ніхто не підірвався на міні»», – зазначає економіст Олександр Охріменко.

Далі йде фахівець з електронної комерції. Відзначається, що попит на таких працівників буде тільки рости. Більш того, в цю сферу можна потрапити і без досвіду роботи.

Очікують в Польщі і інженерів з досліджень і розробок (НДДКР). Там вже офіційно (за трудовими візами) працює близько 12 тис. українців в сфері НДДКР. Є попит, є і пропозиція. Тим більше, що в Україні з цією роботою складно. Варто зазначити, що в Польщі шукають фахівців вже з досвідом роботи.

Серед затребуваних і фахівці з автоматизації технологічних процесів. «Хороший наладчик конвеєра або хоча б станка ЧПУ завжди в ціні. Хоча, це досить таки кумедна професія. З одного боку доводиться працювати, як робочим, так як налагодження вимагає ручної праці і вміння, а з іншого боку, потрібно мати освіту, а головне кругозір, як інженера. А це з’єднати не завжди легко, але якщо вийде, ціни вам не буде », – зазначає Охріменко.

Сьоме місце в списку фахівців, яких потребує Польща дісталося менеджеру спільноти. Це нова професія навіть для Польщі, хоча вже давно використовується в ЄС. Це професія більше підходить психолога. Тут головна мета створити в трудовому колективі або будь-якому іншому співтоваристві (мешканці будинку, який здається в оренду, або компанії, які орендують офіс) такі взаємини, щоб менше було конфліктів. Непроста робота, але вона дійсно потрібна.

Також можуть добре працевлаштуватися фахівці з брендингу компаній. «Для Польщі це багато в чому нове. Зараз навіть невеликі компанії вже замислюються про брендінгу. Конкуренція не спить, доводиться постійно «надувати щоки» і намагатися виглядати солідно. Так що, роботи тут вистачає. Головне, щоб самому хоча б трохи в цьому розбиратися. Бренд, це не тільки логотип компанії, як думаю багато, це значно більше складна і трудомістка справа», – зазначає експерт.

Ще одна перспективна сфера – логістика. Робота на складі в Польщі – мрія багатьох українців. Це не жарт. По-перше, це робота в приміщенні, а не на вулиці. По-друге, не обов’язково знати польську мову. Найчастіше все на складі говорять українською мовою або російською мовою. По-третє, дуже мало некваліфікованої праці, за який платять більш-менш. По-четверте, оплата часто погодинна, тому якщо більше працюєш, більше отримуєш. І, найголовніше, якщо вдало зробити кар’єру на складі, то з часом можна дорости до старшого зміни або сектора.

Потрібні в Польщі і фахівці з розвитку фармацевтичної промисловості.

«Всі хворіють, і тому фармацевтика буде розвиватися і розвиватися. Так що, знайти роботу можна як в аптеці, так і у фармацевтичній компанії. Тут тільки одна проблема: бажано обов’язково знати польську мову і мати диплом фармацевта. Без цього ніяк », – зазначає Охріменко.

За матеріалами “Ліга“