Діти на експорт: українки масово йдуть на відчайдушні кроки

Українки через бідність і безробіття йдуть на те, щоб народжувати дітей для іноземців, а наша країна перетворюється в один зі світових центрів сурогатного материнства

Експерти називають кілька причин популярності українок на “сурогатному ринку”.

“По-перше, в останні два-три роки життя сильно подорожчало, а грошей і роботи не додалося. А виносивши чужу дитину, жінка може дозволити собі якийсь час непогано жити або розрахуватися з боргами, купити скромну нерухомість. А по-друге, для іноземців закрився один з популярних центрів сурогатного материнства в Азії. у 2014 році заборонили виношувати чужих дітей в Таїланді після скандалу з малюком Гаммі, коли австралійська пара відмовилася від народженого сурогатною матір’ю немовляти через те, що у дитини був синдром Дауна”, – розповідає менеджер агентства, яке підшукує клієнтам сурогатних мам для їх біологічних малюків.

Крім того, не так давно Індія ввела заборону на сурогатне материнство для іноземців, після того як цей бізнес перетворився в тотальну експлуатацію жінок з бідних сімей.

Тепер тисячі “сурогатних туристів” з Європи, США і багаті мешканці Азії приїжджають в Україну.

По всій країні є десятки клінік, в яких проводять курс штучного запліднення (ціна – від $3000), масово почали відкриватися перші компанії-посередники.

Українок запліднюють клітинами іноземних пар, малюка вони виношують тут або “замовники” везуть їх до себе за кордон на повне утримання.

За словами працівниці агентства-посередника, підібрати клієнтам сурогатну маму по базі вартує $1000, ще у стільки ж обходяться послуги юриста. Сурогатним матерям крім гонорару і витрат на проживання та харчування оплачують медичні послуги і лікування в разі ускладнень.

“У деяких клієнтів бувають свої “заскоки”, – говорить вона. – Пара з Ірландії якось просила дівчину з вищою математичною освітою, русяву, з блакитними очима. Мовляв, хочуть, щоб їх дитина була розумною. Хоча малюк не пов’язаний генетично з сурогатною мамою, але вважається, що вона все ж передає йому частину “себе”, адже носить його під серцем дев’ять місяців”.

Лікар-репродуктолог одній з клінік на Західній Україні говорить, що для жіночого організму сурогатне материнство – великий стрес.

“У більшості жінок спрацьовує материнський інстинкт, дитину сприймають як свою, віддати її потім дуже важко. Багатьом потім потрібна допомога психолога”, – говорить нам медик.

За словами лікаря, зазвичай в сурогатні матері вибирають жінок від 18 до 35 років, у яких є свої діти, без шкідливих звичок, здорових і сильних.

Сурогатними матерями погоджуються стати частіше все через гроші або в складних життєвих ситуаціях.

У такій ситуації опинилася 24-річна Галина Л., мешканка Яворівського району Львівської області. Вона виносила і народила хлопчика для німецької пари, яка довго не могла завести своїх дітей.

“Всю процедуру виконали в клініці у Львові, спочатку зняли мені тут хорошу квартиру, давали по $ 500 на життя кожного місяця, оплачували обстеження у лікаря. Ульріху і Еріці по 40 років, у них свій бізнес з виробництва вікон, у дружини проблеми зі здоров’ям, вона довго лікувалася, але нічого не виходило “, – поділилася Галина.

Коли Галина народила, написала відмову від дитини і дала дозвіл на його виїзд до тата (за німецькими законами, генетичний батько визнається законним, а матір’ю – народила). А в Німеччині його усиновила Еріка, за документами – прийомна мама.

“Ми досі листуємося, вони надсилають мені подарунки на свята. Звичайно, у мене серце розривалося, коли я віддавала дитину. Я до нього ставилася як до свого сина, довго потім плакала, не спала. Пройшов рік, а мені до сих пір сниться, що у мене забирають дитину”, – зітхає сурогатна мама.

Дівчина приховувала від рідних, як заробила гроші. “Односельцям я сказала, що поїхала на заробітки до Польщі, а сама жила у Львові, – каже Галина. – Знала тільки мама, вона була проти, але у мене не було іншого виходу. Я живу з нею і чотирирічним сином, з його батьком ми давно розбіглися. Роботи немає, ми влізли в страшні борги, нам відключили газ за несплату. а ще син серйозно захворів, потрібні були гроші на лікування, а в борг ніхто не давав. Знайома розповіла, що її сестра народила двійню для італійців – і купила квартиру. Вона дала мені контакти клініки, я пройшла всі тести, і через два місяці прие хали мої німці. Зараз ось думаю ще раз так заробити, це краще, ніж за копійки орати в Польщі “.

Таких історій – сотні. В інтернеті можна знайти багато оголошень жінок, які пропонують свої послуги “матерів по найму”.

Свою ціну називають відразу ж, причому за “подвійне щастя” вона вища: просять $ 35 тисяч, $ 25 тисяч, якщо двійня – $ 50 тисяч. Плюс щомісячні виплати.

В інтернеті можна знайти розповіді про неприємності, з якими стикаються як біологічні батьки, так і сурогатні матері. Наприклад, коли жінки шантажують замовників, погрожують зробити аборт або не віддають дитину, вимагаючи більше грошей.

Зустрічаються і аферистки, які за допомогою “чорних” звідників симулюють вагітність і деякий час, три-чотири місяці, тягнуть гроші на обстеження та проживання відразу з декількох пар, а потім зникають. Рідко, але буває і навпаки – коли пара відмовляється від дитини, якщо він, наприклад, народжується хворим або трапляється викидень.

Контракт, за словами експертів, в таких ситуаціях не захищає жодну зі сторін: “Адже це простий договір про надання послуг, оскільки навіть визначення сурогатного материнства в юридичній сфері немає. Тому довести щось у суді, якщо до цього доходить, неможливо» .

Також повідомляється, що нерідкі випадки, коли клініки підробляють дані медичних висновків про здоров’я сурогатних матерів.

Трапляються в Україні форс-мажори і для тих іноземців, які не оформляють документи як годиться.

Бувають випадки, коли малюків намагаються вивезти таємно, щоб не “заморочуватися” з офіційними паперами. На кордоні дітей відбирають, а їх іноземних батьків можуть звинуватити в крадіжці дитини або торгівлі людьми.

Найгучніший випадок стався в 2010 році з дитиною, якого українка народила в харківській клініці для пари гомосексуалістів з Бельгії. Хлопчика на ім’я Самуель на їхнє прохання і за оплату намагалися вивезти знайомі бельгійка з полячкою через пункт пропуску “Краковець” у Львівській області.

Був великий скандал, дитину забрали, але в підсумку суд дозволив віддати Самуеля бельгійцям. Підставою для дозволу стало те, що біологічним батьком хлопчика був один з чоловіків.

Інший резонансний випадок стався в Україні у 2007 році, але вже без хепі-енду.

Американка Джанет Руньон намагалася вивезти в США дочку Віку, яку для неї народила сурогатна мама за $ 18 тисяч. Але Руньон затримали за спробу вивезення нібито чужу дитину за підробленими документами. Факт сурогатного материнства офіційно підтвердити не вдалося, в приватній клініці не знайшлося жодного документа про штучне запліднення.

Руньон і Віка деякий час жили у тодішнього заступника мера Ірени Кільчицької, але довести материнство американка так і не змогла. Суди могли затягнутися на роки, а у Руньон не було фінансової можливості на довгу тяжбу. В результаті Віку взяла під опіку київська бездітна сім’я, а американка поїхала в Штати ні з чим.

Втім, такі випадки – поодинокі, і наша країна залишається дуже привабливою для “сурогатних туристів”.

“При цьому Україна має істотну перевагу для подружніх пар, бо законом встановлена ​​презумпція походження дитини від батьків – донорів генетичного матеріалу. На відміну від, наприклад, Росії, де навіть в разі відсутності будь-якого генетичного споріднення саме сурогатна матір має пріоритетне право вирішити долю дитини – права генетичних батьків визнаються тільки після відмови від нього сурогатної матері “, – пояснюють юристи.

За матеріалами “Страна“