Незважаючи на спроби Юрія Луценка поєднувати прокурорську діяльність з політикою, більшість гучних політичних заяв генпрокурора обертаються проти нього самого, вважає блогер Микола Васильківський
Низьке розкриття також працює проти Луценка, вважає експерт, а відсутність профільної освіти не раз було причиною курйозних ситуацій, в які потрапляв керівник ГПУ.
«Багато яскравих піар-ходів Луценка часто обертаються проти нього самого, позначається незнання українського законодавства. Фірмовий стиль ГПУ при Луценко – це пробуксовка у політичних справах. Слідство забуксувало навіть у справі про вбивство колишнього депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова. Хоча, здавалося б, на руках у слідчих є все необхідне для швидкого розслідування: інформація про найманого вбивцю, його зв’язках і т.д., але у Генеральної прокуратури давно немає у справі ніяких зрушень», – звернув увагу Васильківський.
Звинувачений генпрокурором в організації розкрадань і співпраці з російськими спецслужбами олігарх Онищенко спокійно покинув Україну, нагадав блогер.
«На даний момент найактуальніша проблема – домогтися екстрадиції Онищенко. І хоча справу веде НАБУ, за міжнародне співробітництво у кримінальних справах відповідає саме Генпрокуратура, а ось ГПУ чомусь не направила клопотання про екстрадицію ні до Великобританії, ні в ФРН», – міркує Васильківський.
Щоб відвести увагу суспільства від подібних проколів, генеральний прокурор організовує нові політичні скандали, вважає блогер.
«27 березня Луценко в ефірі ICTV заявив, що у справі Рубана-Савченко у ГПУ «є запитання до діяльності “Українського вибору” як центру антіукраїнської пропаганди». Але Рубана затримали ще 8 березня, з цього моменту пройшло вже три тижні. Якби у ГПУ були якісь докази – сам Луценко вже давно пред’явив би їх в прямому ефірі, щоб домогтися максимального піар-ефекту. Але час йде, ніяких доказів немає і не буде. Навіщо ж Луценко в черговий раз виставляти себе некомпетентним главою ГПУ?»- задає питання Васильківський.
Відповідь, на його думку, потрібно шукати в особливостях політичної кар’єри нинішнього глави ГПУ, тісно пов’язаних з його нападками на САП і НАБУ.
«Погодившись на роль ланцюгового пса, якого нацькували на Холодницька і Ситника, Луценко опинився на «розтяжці». Продовжувати нападки на керівництво САП і НАБУ – це ризик, що США вимагатимуть відправити його у відставку. А відмовитися не можна – надто багато у «генпрокурора без диплома» було провалів, нових йому не пробачать політичні групи впливу, які конфліктують з антикорупційними органами», – впевнений блогер.
Що стосується нападок на Медведчука і його «Український вибір», то таким чином Юрій Луценко, на думку експерта, «судорожно намагається продемонструвати США, що залишається проамериканським політиком».
«А якщо новий віце-президент США все-таки звільнить Луценка, він піде на вибори на тлі гучного скандалу, щоб знову звинувачувати всіх у тому, що йому «не дали довести гучну справу до кінця», – підсумував Микола Васильківський.