Європейські держави не схильні до військових дій у Сирії, чим сильно ускладнюють проведення військової операції для США

Про це заявив глава політичної партії «ОСНОВА» Андрій Ніколаєнко в ефірі інтернет-видання «Обозреватель», коментуючи бомбардування США, Британією та Францією об’єктів із виробництва хімічних речовин в Сирії.

«Однозначно, технологічно і психологічно Сполучені Штати готові до військового протистояння із Росією набагато більше ніж їх європейські союзники. Сполучені Штати вже неодноразово застосовували війська і в Іраку, і в Афганістані, і в Лівії а також багато де по світу. Тобто Сполучені Штати вміють і люблять воювати – це потрібно розуміти. Європейці не люблять воювати, їм вистачило Другої світової, вони дуже обережно до цього ставляться»,– заявив Андрій Ніколаєнко.

Глава партії «ОСНОВА» також зазначив, що момент, при якому військовий удар західних держав міг нанести максимальну шкоду військам Башара Асада та російським найманцям, був втрачений.

«Щоб зрозуміти, чи будуть США далі вести військові дії потрібно оцінити всі ризики. На мою думку, як дипломата, російські угруповання в Сирії та взагалі війська Асада були найбільш вразливими відразу після хімічної атаки. Тоді ще відчувалось, що ось-ось, може, буде нанесено удар, але при цьому росіяни не встигли провести ряд перемовин зі своїми сьогоднішніми союзниками, перекинути ряд військ. Зокрема Китаю не було зрозуміло позицію Росії, але цей момент був втрачений», – додав Андрій Ніколаєнко.

Крім того, глава партії «ОСНОВА» наголосив на тому, що у своїх діях в Сирії США дуже сильно залежать від підтримки союзників у Європі і саме це обумовлює зволікання під час військових операцій.

«Мова йде про те, що Росія та її союзники, навіть ситуативні такі, як Іран чи Туреччина – вони по-своєму готові реагувати на дії Заходу. Тобто, це не буде фактором несподіванки. З іншого боку, США не може розгортати війну самотужки. Потрібно, щоб і Тереза Мей і Еммануель Макрон, а краще ще й Ангела Меркель були на їхньому боці. І це прийняття рішень, на сам перед Терезою Мей, воно затягнулось в часі, так само як і в Еммануеля Макрона», – констатував Андрій Ніколаєнко.