Олександр Павлович Попов – одіозний політик, який, бувши членом Партії регіонів і соратником скандального президента, був призначений Януковичем головою Київської міськдержадміністрації. 

Біографія

Олександр Попов народився 22 листопада 1960 року в Кривому Розі. Після 9-го класу переїхав разом з сім’єю в Тюмень, де батьки працювали над будівництвом газопроводу. Там же отримав вищу освіту і почав трудову діяльність.

Повернувся в Україну, де займався державною і політичною діяльністю. У різні роки був мером Комсомольська, Міністром з питань ЖКГ України, а також мером Києва (після Черновецького).

Сім’я

Попов одружений, виховав сина і дочку.

Попов Александр

Освіта

Вивчав промислове та цивільне будівництво в Тюменському інженерно-будівельному інституті.

Кар’єра

Після армії, в якій Олександр служив з 1982 до 1984 року, він влаштувався майстром на підприємство “Кременчукрудбуд”. Пізніше був виконробом РБУ Полтавського ГЗК.

Протягом 6 років (з 1987 по 1993 рік) працював в органах державної безпеки (КДБ, а потім СБУ).

Бувши підполковником СБУ, пішов у відставку. Після цього протягом року керував напрямком маркетингу в компанії “Інкомбуд”.

З 1994 по 2007 рік чотири рази обирався мером Комсомольська на Полтавщині. У березні 2007-го був призначений Міністром з питань ЖКГ, на посаді якого пропрацював до грудня того ж року.

У листопаді 2007-го приєднався до Партії регіонів, від якої до 2010 року був народним депутатом України. У березні 2010-го знову отримав посаду Міністра ЖКГ в уряді Миколи Азарова.

Влітку 2010-го Олександр Попов став першим заступником голови КМДА, а восени того ж року за указом Януковича сам зайняв крісло мера столиці.

Попов Александр

Наприкінці свого президентства (січень 2014-го) Віктор Янукович зняв Попова з посади міського голови.

Компромат

Жорстокий розгін мітингувальників

За даними ЗМІ, колишній регіонал і мер Києва, якого звинувачували в причетності до жорстокого розгону Майдану, знову йде в депутати (балотується по 212 округу в Дарницькому районі столиці).

Раніше Олександр Попов звинувачувався у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340 (незаконне перешкоджання проведенню зборів і мітингів, вчинене за попередньою змовою групою осіб), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 365 (пособництво в перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) Кримінального кодексу України.

За інформацією слідчих Генпрокуратури в ніч на 30 листопада 2013 року Попов, перебуваючи у змові з ексзаступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем, чинним главою ГУМВС України в Києві Валерієм Коряком та іншими чиновниками, дав розпорядження завезти на Майдан Незалежності техніку для встановлення новорічної ялинки. Використавши цю ситуацію, Коряк наказав загонам “Беркута” розігнати мирний мітинг. В ту ніч силовики жорстоко побили десятки киян, які перебували на площі, поклавши початок масовому перевороту в країні.

За словами Олександра Попова, вранці 29 листопада йому подзвонив секретар РНБО Андрій Клюєв і запитав, чи все готово для встановлення новорічної ялинки на Майдані Незалежності. Мер відповів, що все йде за планом, після чого Клюєв наказав встановити ялинку в цей же день, а також слідувати подальшим вказівкам заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича. Після цього Попов і Сівкович приїхали до начальника київської міліції Валерія Корякова, в кабінеті якого всі разом спостерігали за діями комунальників і силовиків на Майдані через камери відеоспостереження. Однак, за твердженнями мера, кривавих розборок вони не бачили, оскільки камери знаходилися далеко від місця розгону. І тільки приїхавши додому, він дізнався, що сталося.

В одному з інтерв’ю він розповів свою версію події: “Виходило, у мене були з боку міліції гарантії Міністра, а з іншого – інформація РНБО. Тому, коли мені підтвердили час, я подзвонив своїм колегам і сказав, щоб вони запускали техніку. Вона сформувалася в колону, і під супровід ДАІ, як це було завжди, почала заїжджати на територію Майдану. А те, що сталося далі, до сих пір залишається загадкою. Я абсолютно щиро це кажу, що це був шок “.

12 лютого 2014 року з Олександра Попова та його соратників були зняті всі звинувачення, а кримінальну справу закрито (у зв’язку з вступом в силу закону про амністію).

Проте, він продовжив ходити в суди, щоб (як він сам каже) “докопатися до істини”. Запевняє, що не збирається прикриватися “Законом про амністію”, хоча міг би це зробити, оскільки більше інших хоче зрозуміти, що сталося в ту ніч насправді.

Попов Александр

За даними ЗМІ, кривавий розгін мітингувальників був спланованою акцією. Допиту ще очікують сотні свідків, при цьому, суд не робить нічого, щоб прискорити цей процес. Справа так і залишилася незавершеною.

Надзвичайна ситуація через недбалу роботу мера

Під кінець березня 2013 року в Києві пройшов сильний снігопад, який на кілька днів паралізував місто.

В результаті непідготовленості міських служб до погодних катаклізмів, уже ввечері 22 березня люди опинилися у критичній ситуації.

Тисячі жителів столиці були змушені добиратися додому пішки через складні погодні умови, оскільки по місту перестав ходити громадський транспорт, а ті, хто їхав своїм ходом, були заблоковані в пробках, загальна протяжність яких складала близько 800 км (згідно з даними сервісу “Яндекс-затори”).

23 і 24 березня ситуація не тільки не вирішилася, але ще більше посилилася: в магазинах закінчилися основні продукти харчування, а дорослі і діти, які залишилися в пробках, на десятки годин були позбавлені харчування, тепла і медичної допомоги. Усунути наслідки сильного снігопаду вдалося тільки через 2 дні за допомогою військової техніки.

Звісно, у багатьох українців виникло питання: хто ж винен у трагедії? Адже про те, що наближається снігова буря, синоптики повідомили ще вранці 22 березня. Очевидно, міська влада не звернула на попередження уваги і, відповідно, не підготувалася до лиха.

Як повідомляли ЗМІ, мер міста Олександр Попов на початок стихії дивився футбольний матч у Варшаві.

Надзвичайна ситуація не тільки викликала обурення багатьох українців, але й серйозно підірвала репутацію міського голови. Скориставшись цим, депутати з “Батьківщини” на сесії Київради почали вимагати відставки Олександра Попова.

“Ще в п’ятницю 22 березня в місті владою повинні були бути вжиті заходи підготовки до негоди, що розігралася. Повинні були бути попереджені кияни, організований цілодобовий рух Метрополітену, через метро організований рух реанімаційних груп швидкої допомоги. Ще до ускладнення ситуації спецтехніка мала стояти на спеціальних місцях, які чітко встановлені у місті. А найголовніше з 11 вечора ДАІ не повинно було перекривати пів міста для руху кортежу “царя”. Через це багато хто і не зміг дістатися додому до ранку наступного дня “, – заявив глава фракції “Батьківщина” Арсеній Яценюк під час прес-конференції.

Щоб хоч якось себе захистити, Попову довелося звільнити свого першого заступника, а також начальників МНС і Автодору.

Попов Александр

Декларація

За даними ЗМІ, за 2006 рік чиновник задекларував понад 58,5 тисяч гривень доходу, більша частина з якого склала заробітна плата, квартиру на 71 кв.м, а також автомобіль марки Daewoo Lanos.

До кінця 2009 року дохід Олександра Попова склав майже 270 тисяч гривень. Крім того, в своїй декларації він вказав неприватизовану квартиру в Києві, а також іномарку Lexus EX.

Всього за рік київський мер трохи “збіднів”, задекларувавши близько 210 тисяч гривень. Хоча сума на його банківських рахунках залишилася колишньою, він поповнив свій автопарк автомобілем “Ланос”. З майна чиновник вказав тільки житло в місті Комсомольськ.

У нинішній час колишній мер Києва живе у великій квартирі площею близько 110 кв.м, в будинку на Дніпровській набережній. Каже, що меблі, хоч і нагадують на вигляд італійські, виготовлені в Україні і коштують на порядок дешевше.

У 2011 році Олександр Попов зайняв 24 місце в списку найбагатших українців за версією видання “Кореспондент”. Через рік журнал “Фокус” віддав чиновнику 37 місце у своєму рейтингу українських багатіїв.