Яка на сьогоднішній день економічна ситуація в Україні, наскільки критичний для економіки новий транш МВФ, скільки буде коштувати долар і чи потрібно піднімати тарифи для населення щоб уникнути зростання курсу, розповів гість Politeka Online Сергій Фурса, інвестбанкір.

Щодо скорочення золотовалютних резервів на 1 млрд за півроку

У нас резерв справді знижується, але просто тому, що ми погасили зовнішній борг без отримання нового кредиту. Якщо говорити про те, що відбувається на валютному ринку – банк переважно купує. Нічого критичного в цьому зниженні резервів немає, воно, можна сказати, планове. Бажано мати більше, ніж 17,5 млрд, але якщо ми впадемо нижче – нічого наступного дня не трапиться. Можливо, це важлива позначка, але не критична. Сам факт, що ми вже рік не отримуємо транші МВФ, фактично поставили на паузу програму з Міжнародним валютним фондом, навіть незважаючи на те, що іноді ми щось робимо – це, безумовно, задає негативні очікування.

Те, що ми бачили минулого тижня – при тому, що інфляція знижується – Національний банк піднімає ставку, бо бачить ризики: що може статися, якщо ми не отримаємо транш восени.

Популярні новини зараз

Потап, Горбунов і Позитив змінилися до невпізнання: як зірки виглядали без слави і грошей

Соловій засвітила розкішні груди у спокусливому корсеті: приберіть Вакарчука від екрану

Потап знайшов заміну Каменських, з'явилися жаркі кадри нової обраниці: "точна копія NK"

Доньки Лободи підросли і вразили зовнішністю, навіть Монатік не стримався: "Три кішечки"

Показати ще

Неотримання цього траншу справді створює ризики, хоча поточна економічна ситуація у нас хороша. Ми звикли вважати, що все погано. Є такий парадокс: за опитуваннями, люди почуваються дедалі краще й краще, а держава – дедалі гірше й гірше. Люди починають почуватися краще, але вважають, що в державі стає жити гірше.

Комусь погано, а кому погано – ми не розуміємо. Нам стає краще, а всім іншим, напевно, гірше. Зубожіння, геноцид – це в головах, а де-факто ми бачимо зростання економіки, доходів населення, інвестицій і споживчих очікувань. Це все створює сприятливу економічну картину. Реальні доходи населення зростають, а реальні – це з урахуванням інфляції.

Людям підвищують зарплати. Минулого року запустилася мінімалка, а потім тривала конкуренція з поляками. Ми звикли кричати про безробіття, але у нас зараз найбільша проблема – знайти працівників. Спробуйте навіть у Києві знайти няню, будівельника тощо – немає нікого. У нас нібито безробіття, але чомусь робочу силу знайти неможливо.

Багато в чому це завдяки тому, що поляки витягли у нас надлишок робочої сили.

Наші роботодавці зіткнулися з ситуацією, що вони можуть втратити робочі кадри, і тому змушені дуже піднімати зарплату. Тому в нас відбувається істотне зростання доходів населення, багато в чому в зв’язку з відкриттям безвізу, польським фактором тощо. Плюс зростання економіки так чи інакше завжди призводить до зростання доходів.

работа

Щодо долара по 41 грн у разі відсутності траншу

Безумовно, це позначиться на населенні негативно, тому так важливо співпрацювати з МВФ. Цю цифру підрахувати доволі складно. Звідки вона береться? У нас дефіцитний бюджет, ми це знаємо. Дефіцит покривається завжди запозиченнями. Зараз у нас є потреба у рефінансуванні зовнішнього боргу на 2 млрд доларів до кінця року. Це постійно відтягується, але восени стане актуально. Без траншу МВФ нам ніхто не дасть грошей. Сам транш МВФ піде в резерв Національного банку і там лежатиме.

Але він одразу ж відкриває нам можливість вийти на зовнішні ринки запозичень і отримати гроші від інших офіційних кредиторів, таких як Світовий банк та інші.

Парламент, треба віддати йому належне, зробив усе для роботи програми, за якою можна отримати 800 млн доларів. Якщо ми отримуємо транш, то у нас усе добре, немає проблем із резервом та іншими речами, ми нормально входимо в турбулентний політичний період. Якщо траншу немає – у нас дірка у 2 млрд доларів, яка вимагає якось себе перекрити. Як уряд буде викручуватися – незрозуміло.

Будь-який із варіантів може обвалити гривню, бо ви приходите в Національний банк і в якийсь спосіб забираєте звідти резерви. Хоча Нацбанк буде вас посилати, найімовірніше. Все це може викликати паніку, відтік капіталу. І так зовнішня ситуація погана через Трампа, тому це може розпочати процес, який може привести до гривні по 40.

Гривня по 40 – це результат не попиту-пропозиції, а паніки.

Звичайно, ця ситуація може і не викликати паніку, але в Україні є висока ймовірність, що викличе. Паніка може призвести до ситуації, що всі побігли, і я побіг. В результаті цього ми побачимо гривню значно нижче, ніж вона мала бути.

Щодо 4 траншів замість 12

Не МВФ мав дати 12 траншів, а ми повинні були взяти. А для цього потрібно було виконати програму МВФ. Ми, на жаль, виконуємо її дуже повільно. Фактично ми її провалили. Взяли чотири транші з дванадцяти – пишатися цим дуже важко. Якщо ваша дитина закінчила четвертий клас – ви пишаєтеся, розповідаєте сусідці, але їй уже 17 років, навряд чи цим можна пишатися. Та сама ситуація у нас із МВФ. Для отримання траншу Гройсману потрібно підняти тарифи, м’яч на його боці.

МВФ не можна нічого пропонувати, потрібно просто виконувати програму. Україна нічого не може запропонувати МВФ, хіба що це буде якийсь креативний підхід щодо підвищення тарифів. Можливо, українська сторона буде лякати МВФ: мовляв, якщо ви нас зараз змусите підняти тарифи на 40%, а не на 20%, то переможуть популісти, і нам усім буде погано; давайте не робити так, щоб у нас не було такого політичного резонансу. Це єдиний предмет для розмови з МВФ, який містить раціональне зерно. Чому це так важливо?

Транш МВФ,

МВФ хоче підвищити тарифи не для того, щоб зробити погано українським пенсіонерам. Питання в ринковій ціні на газ.

Це було умовою ще минулого траншу, а ми обдурили МВФ, не піднявши взагалі. Якщо б уряд підвищив тарифи на 12%, умовно кажучи, то зараз про це ніхто не згадав би, цю тему вдалося б оминути. Як завжди по-українськи – тоді ми не підняли на 12%, щоб зараз торгуватися і підвищувати на 20% або на 40%, коли до виборів залишається півроку, що доволі нерозумно. Розрив зараз є в цінах на газ, багато в чому тому, що за останній рік зросла ціна на нафту – з 40 доларів до понад 70.

Прогнозувати, що вона буде коштувати 40 найближчим часом, навряд чи можна. Ціни на нафту тягнуть ціни на газ, відповідно, ринкова ціна збільшилася. Це абсолютно природний процес. Нам потрібно підняти тарифи і відійти від політики. Підвищувати тарифи чи ні – це взагалі не турбота уряду. Ціна ось така, а ми тут ні до чого – така політика уряду прибере з цього питання політичну складову.

Коли Гройсман став прем’єр-міністром, він підвищив тарифи вдвічі. Хоч хтось десь помітив якісь протести? Тема хворобливості цього питання для мене загадкова, бо 50% людей отримують субсидії. Тобто вони цього взагалі не відчують, більше платити будемо ми з вами. Люди, для яких ця тема болюча, отримують субсидії, їм взагалі по цимбалах, які тарифи, їм держава все перекриє.