Знаєте що, зайняті співгромадяни і пусті співвітчизники, а я б ці соцмережі не те щоб заборонив, а допускав би до них як до водіння великовантажного автомобіля. Тобто, після надання купи довідок (від психіатра обов’язково!), А також здачі прискіпливого іспиту.

Тому що любляча минулу владу криклива меншість, чия кількість яка збільшується до 7%, компенсує свою нечисленність шаленого вереску. В якому автоматично тонуть здорові оцінки нової влади і об’єктивна критика, на яку заслуговує будь-яка влада.

Можна, звичайно, потерпіти до того діджітального раю, коли штучний інтелект самостійно навчиться пересікати в Неті проплачених або скорботних розумом персонажів. Але краще таки дійсно «подзвонити Баканову» або кому там ще, щоб нарешті пересікти «чортів» з порошенківських ботоферм. Частина з яких формувалася навколо Мінстеця, тобто, вони і зараз можуть смоктати з держбюджету.

Ви скажете, що у Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко ботів теж повно. Так, в достатку. Але їм не платять. Різницю між безкорисливим волонтером і яким-небудь Бірюковим розумієте?

На жаль, але поки нагадування про розсудливость скидаються на заклики снігопаду посеред Сахари … І все ж будемо розбиратися з тим, що відбувається.

Віктор Медведчук з демонстративним нахабством спробував організувати пропагандистський проросійський шабаш у вигляді телемосту з підконтрольним йому телеканалом. Сенс – мобілізація свого електорату – очевидний. Узгоджено на цю провокацію відгукнувся Петро Порошенко зі звичною мантрою, що ми не допустимо і натяком, що, мовляв, при мені такого не було. Наче Зеленський Медведчука зі свого «95 кварталу» витягнув.

Знову ж збудилися націоналісти з фаєрами, фактично підігруючи Медведчуку – чи то по недоумкуватість, чи то за інтерес .. А в соцмережах почали публікувати інструкції з приготування «Молотова».

В результаті «НьюсВан» від телемосту відмовився, не бажаючи в прямому сенсі (не дай Бог!) тягати каштани з вогню для закулісного господаря. Провокація не відбулася, але все на цьому непогано пропіарилися, включаючи Президента.

Так що, все нормально, все вільні? В принципі так. Але варто відзначити три аспекти.

  • Це був рідкісний приклад, коли влада працювала разом з громадськістю. Суспільство різко обурилося кремлівськими витівками, а влада провела переконливі профілактичні бесіди з керівництвом «НьюсВан». Причому, провела тихо, а не так, як недавній Василь Грицак з трибуни розкривав «змова» Міхеїлу Саакашвілі.

  • Другий момент – те, що Зе-команда змогла покористуватися ситуацією і звернутися до Володимира Путіна з пропозицією «поговорити», але на наших умовах. Нічого з цього не вийде, зрозуміло, але правильні слова прозвучали.

  • І третє, найважливіше. Медведчук – не професор Моріарті, геній злочинних комбінацій. Але він і не дурень. І зовсім не герой. У сенсі, що тверезо оцінює ризики і не готовий страждати за «русскій мір» в СІЗО на зразок потрапив під роздачу Олександра Єфремова.

Тому якщо Медведчук діє настільки явно, то він упевнений, що нічого не загрожує. Те, що раніше він мав гарантії безкарності від Порошенка – це зрозуміло. Але хто їх підтвердив зараз? Тим більше, що особисто Володимир Зеленський вважає Віктора Медведчука навіть не ситуативним противником, а стратегічним ворогом?

Погодьтеся, питання дуже важливе.

Тепер про «античиновниньске чосе» Президента Зеленського. Який переріс в фантастичні міркування про закон про люстрацію всіх, хто був у владі останні п’ять років.

Так, наїхав грубувато і без особливого розбору. Так, на цих зборах, коли упаковане по горло злодій на блакитному оці плаче про нестачу коштів на найнеобхідніше, Зеленського відверто ковбасить. Так, він зривається на рівені спілкування, яке Президент України не має права допускати, хоча до «відсікти цивільних» ще не дійшло.

А що ви хотіли?

Вважаю, навіть в самому похмурому кошмарі популярний артист не уявляв, що на посаді Президента йому доведеться розбиратися з товщиною шару фекалій на дні київських громадських водойм. Не впевнений, що я б сам не зірвався …

Децентралізація – наше все? Асоціація з ЄС на марші

Ви до сих пір вірите, що Петро Порошенко з рядженими патріотами зробили прорив в Європу? Чашечка віденської кави по безвізі, так? Ні, символ п’яти років правління Папа – це метр лайна, не відразу помітний під шаром води!

А з іншого боку, Володимир Зеленський поводиться дуже близько до свого персонажу Василю Голобородько: зневажає шахраїв, каже, що думає, рубає з плеча, не будує з себе Папу Римського. Так адже за це його і вибрали 73% українців!

Я все дивувався, за рахунок чого партія «Слуга народу» має намір залучати електорат, за умови, що Зеленський попередив своїх, щоб на його імені кандидати в депутати не спекулювали? Так ось же воно!

Ще кілька подібних нарад, як було із закарпатськими митниками та бориспільськими управлінцями, і рейтинг СН знову добереться до неймовірних 50%. А якщо наслідком таких публічних розносів стануть не тільки звільнення за власним бажанням, а обвинувальні вироки з конфіскацією, то тоді і порохолюби масово позеленіют, як штучна трава.

Але для цього Зеленському треба дочекатися свого Генерального прокурора, який зможе реально почистити це зашкарубле відомство і перенацілити його з торгівлі кримінальними справами на правоохоронну діяльність.

Тепер про те, що погано.

Мені дуже не сподобалася фраза «Подзвоню Баканову, нехай розбереться», яка вже стає рефреном у виконанні ВАЗа. У цьому алгоритмі погано все: і юридична безграмотність, тому що рамки підслідності СБУ точно прописані в законі. І правовий нігілізм, коли дії силовиків починаються не за ознаками правопорушення, а по команді начальника.

Але найнеприємніше: в цьому проглядається майбутня порошенківщіна: просто не сподобавшийся вождю, який вважає себе непогрішним, повинен бути знищений якимось адміністративно-силовим чином. А що вже говорити про тих, хто опинився на шляху такого вождя …

Ось з дешевими авторитарними замашками Володимиру Олександровичу треба терміново зав’язувати, поки вони у нього ще в зародку. Потім не зістрибнути: влада – найсильніший наркотик.

Ну ось, а поки всі міркували про розумні і доцільні речі, наша Верховна Рада під проводом видатного в деякому роді спікера Андрія Парубія таки прийняла багатостраждальний виборчий кодекс. Який був би дуже до місця на цих виборах, але …

Зізнатися, я публічно висловлював сумнів, що його приймуть. Бо знав негативне ставлення депутатів. Але мені і в голову не прийшло, що вкрай очманілий Парубій буде ставити питання на голосування по сімнадцять разів! Це не перебільшення, а протокольний факт.

А гнила родзинка ситуації в тому, що запрацювати Виборчий кодекс повинен аж в 2024 році. Уявляєте? Так за цей час поміняють Конституцію України, змінять виборчу систему, введуть двопалатний парламент, та все, що завгодно! І кому тоді буде потрібен нинішній перезрілий кодекс сімнадцятого розливу ?!

Ось так і живемо: вони нами командують в реалі, а ми їх тавруємо в віртуалі. А ентузіасти з Зе-команди мають намір цю біду ще й в смартфон засунути. Може, перед смартфоном все-таки розробимо людську ефективну систему влади?

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для «Політеки»