Ми є свідками цифрової диктатури; станом на 8 червня 2021 року можемо почути багато цікавої інформації; це стосується не лише українських політиків, але й українських бізнесменів; українські дипломати зробили максимум у цій ситуації; відбуватиметься досить значне протистояння між США та Китаєм.

Експерт-прогнози на 2021 рік

  • Вітаю всіх, хто разом з нами на Politeka, сьогодні мій співрозмовник канд. юрид. наук та член Аспенклубу Андрій Андрейків.

Пане Андрію, ви вже вдруге у нашій студії. Теми, на яких наголошували раніше, були досить резонансними. Пригадаю що влітку, коли ми спілкувалися, ви критично висловлювалися щодо Будапештського меморандуму, а восени президент Зеленський у межах загальноукраїнської акції всенародного опитування «П’ять запитань від Президента Зеленського» вніс це питання на всенародне обговорення. Ми також говорили про вибори президента Білорусі і президента США. Зокрема, в Білорусі продовжуються протести, а у США були свідками штурму капітолію. Яким буде цей 2021 рік з огляду на непростий перебіг 2020 року?

  • Події, які розвиватимуться цьогоріч, є продовженням процесів, розпочатих не лише в 2020 році, а набагато раніше. Чого бракує сьогодні в політиці та економіці? В Україні бракує якісної аналітики. Мало хто вміє бачити цілісно, а в певних масмедійних фактах помічати тенденції, які безумовно сформують напрямні майбутніх подій.

З одного боку, ми вступили в епоху постправди, коли головне завдання масмедіа – породження емоцій, а не думок та ідей, а, з іншого боку, ми є свідками цифрової диктатури, і підтвердженням цього факту є від’єднання президента США від Twitter зі 100 млн підписників. Це безпрецедентний випадок в історії застосування ІТ-технології, коли певного користувача можуть від’єднати від Twitter, зважаючи на його приватні переконання не за рішенням суду, а за рішенням ради директорів певної компанії. Основною тенденцією, яка матиме негативні наслідки для нашого сьогодення є те, що завданням політики і політиків є породження емоцій, замість того, щоб приймати рішення. Сьогодні спостерігаємо, як короткострокові тренди впливають на рейтинги, формуючи певні рішення для суспільства. Окрім цифрової диктатури, іншими ризиками є посилення протистояння між США і Китаєм як двома найбільшими не лише економіками світу, а представниками двох різних світоглядних позицій – філософії Заходу та Сходу.

Ситуація в світі: аналітичні штрихи

Популярные статьи сейчас

Подросшая дочь Пугачевой и Галкина произвела фурор в Сети одним кадром: «Копия мамочка, такая же…»

Вылетевшая из "Холостяка" Джессика рассказала, что творится на шоу за кадром: "Ежедневно мы получали..."

"Закрыла собой ребенка": 27-летняя учительница стала жертвой трагедии в Казани, последние фото девушки

Кароль переборщила с декольте, поразив внешним видом на концерте: "Сильно, Тина, очень сильно"

"Уже неделю над Украиной летают": необычное явление в ночном небе попало на видео

Показать еще
  • П. Андрію, зокрема, ви говорили про аналітику. Особисто також стикаюся з тим, що бракує якісної аналітики. Щоб сприймати реальність, аналізувати процеси, які відбуваються у світі, потрібна якісна аналітика. Ви особисто якими джерелами послуговуєтеся?
  • Сьогодні головне завдання роботи з інформацією – необхідність відмежування фейків від правдивих фактів. Завжди раджу і своїм дітям, і знайомим подивитися фільм «Праведник: Великий зрівнювач» з Дензелом Вашингтоном, який, будучи викладачем у коледжі, готує команду темношкірих студентів до змагань у диспуті з одним з провідних американських університетів. Він навчає алгоритмічної моделі, як потрібно будувати своє судження: 1) яке ваше головне твердження; 2) який ваш аргумент, щоб підтвердити це твердження; 3) хто ваше джерело цього аргументу. Якщо почнемо аналізувати джерела інформаційного простору, помітимо їхню низьку якість, які переважно породжують емоції. З’явилася і значна кількість фахівців з маніпуляції інформаційним простором.

Як на мене, найбільшим ризиком інформаційного супроводу процесів, що відбуваються, є поява значної кількості авантюристів з кримінальним минулим у вищих ешелонах влади.

  • Про кого йдеться?
  • Сьогоднішні події в Україні мені нагадують події Французької революції 1789 р. Штурм Бастилії – історична подія, яка змінила політично-економічну ситуацію не лише Франції, а й усієї Європи. Цьому передували дві визначальні події, про які не часто згадують, однак вони вплинули на історію Франції, зокрема керівництво Людовіка ХVІ і його дружини Марії-Антуанетти. Допустивши до свого двору ненадійних людей авантюрного типу, зазначені керівники держави зризикували своєю політичною кар’єрою і навіть життям.

Тож пригадаю ці дві історії, які змінили світовий перебіг подій. Перша – історія з намистом королеви Марії-Антуанетти, а друга – це так звана «клятва в залі для гри в м’яч». Між цими історіями проведу паралель.

Історія з намистом королеви – класичний приклад, який до сьогодні вивчають у курсі криміналістики на юридичних факультетах європейських вишів.

  • А у нас вивчають?
  • На жаль, в Україні ні студенти, ні викладачі, ні політики не звертають уваги на минуле, хоча все нове в цьому світі – це добре забуте старе.

Марія-Антуанетта мала придворну даму Жанну де ля Мотт Валуа, яка мала доступ до її двору, обслуговувала її особисто. Але Жанна де ля Мотт мала знайомства з кардиналом Луї де Роганом. Він признався графині де ля Мотт у тому, що має ціллю свого життя отримати прихильність Марії-Антуанетти. За невеликі гроші де ля Мотт взялася влаштувати зустріч кардинала де Рогана і Марії-Антуанетти. Будучи людиною авантюрного типу вона запрошує одну з модисток, яка за антропологічними даними була дуже схожа на Марію-Антуанетту, переодягає її в одяг королеви і приводить у сади Версальського палацу. З іншого боку вона заводить графа кардинала де Рогана. Лже-Марія-Антуанетта ставить де Рогану завдання придбати намисто, яке було надзвичайно дороге на тоді і належало відомим паризьким ювелірам. Де Роган, маючи на меті догодити королеві, підписав документ, що він буде поручителем і оплатить вартість намиста. Ювеліри мали передати Марії-Антуанетті дорогоцінне намисто, вартість якого сягала 1 млн 300 тис. дол. Для порівняння знаємо, що Франція продала штат Луїзіана, який не є Луїзіяною в теперішніх вимірах, за 1 млн 500 тис. дол. На тодішній території Луїзіани сьогодні розташовані 15 штатів. Тому вартість намиста у грошовому еквіваленті відповідала купівлі території одного штату США.

Почалися революційні заворушення. Ювеліри, не отримавши усієї суми, прийшли до короля Людовіка ХVІ і хотіли з’ясувати, коли буде закрита справа. Отримавши свої кошти, Людовик ХVІ з подивом дізнався, що його дружина придбала настільки цінне майно, тому звернувся за поясненнями до неї. Відповідний шок виник і в Марії-Антуанетти, тому що вона нічого не знала про купівлю намиста поза її плечима від імені псевдокоролеви Франції. Питання вже не можливо було приховати, воно стало публічним. Марію-Антуанетту і Людовіка ХVІ завели на гільйотину і стратили. Зловживання бюджетними активами стало основним у вироці. Незважаючи на країну, історичну епоху, цілі, завдання, які переслідує певна політична еліта, це приклад того, як нефільтрування оточення політиків, поява людей кримінального авантюрного типу призводить до того, що можна позбутися голови, навіть не знаючи за що.

  • Сучасники подібне називають «схемами».
  • Другим прикладом є так звана «клятва в залі для гри в м’яч».

У Франції Генеральні штати (так звані парламентські збори) складалися з трьох станів. Третій стан – це були найбільші платники податків, їх було 95 %. Коли зібралися Генеральні штати, усі сподівалися на те, що почують новину про пом’якшення податкового тягаря на платників податків Франції. Натомість вони почули тільки те, що податки будуть збільшені, і відповідно реакція, яка була надзвичайно неприйнятна для короля від керівної еліти Франції, призвела до того, що наступного дня представникам третього, найбільшого, прошарку платників податків заборонили вхід до зали засідання Генеральних штатів. Недовго думаючи, ці люди зібралися в сусідньому приміщенні, яке називалося «зал для гри в м’яч», прототип теперішньої гри у гольф. Оскільки двері до залу були міцні, охорона Версалю не могла їх вибити. У той час представники третього стану поклялися в тому, що вони не відмовляться від свого бажання створити іншу систему, кращу, ніж існувала за абсолютизму. Так засновано нові основи французького суспільства, проголошено республіку, законодавчі та установчі збори епохи абсолютизму закінчилися. Тож, коли Людовіка ХVI розбудили вночі і повідомили, що Бастилія горить, він з подивом запитав: «Це бунт?», на що його помічник відказав: «Ні, це революція!».

Що тепер перед Україною?

  • П. Андрію, перейдімо від історичного екскурсу до сьогочасності, сфокусуймо увагу на теперішніх викликах України?
  • Я би провів паралель між історичним екскурсом, яке щойно продемонстрував. Маємо значний виклик, пов’язаний із кризою державного управління. Власне, не проблема топ-менеджменту, а звичайної бюрократії є найбільшим викликом для України. Буденна робота (написання якісного документа, складання коректної таблиці, підготовка вдалого проекту) будь-якої установи є найпростішим і водночас найскладнішим завданням. Цією рутинною працею займаються прості люди, а не політики, міністри, директори департаментів. На жаль, особисто є свідком, коли дуже хороші ідеї, пропозиції знецінюють і не враховують.
  • Поговорімо на конкретному прикладі. Якщо говоримо про міністерство, департамент, то на яку запропоновану ідею, накладають табу?
  • Можемо це підтвердити навіть хронологією подій 2020 р. Декілька перевізників пункту пропуску «Тиса» 31 травня 2020 р. блокують митний пост. Це створює багатокілометрову чергу з угорського боку. Перевізники страйкують через те, що за пропозицією керівника області Державна митна служба починає в повному обсязі стягувати податки щодо так званих «бусиків», які возять передачі з Італії. Справді значна частина українських громадян перебуває на заробітках за кордоном і відповідно хочуть підтримати свою сім’ї, але, виявляється, що для України, великої держави зі значним потенціалом, є проблемою передача пачки макаронів і пляшки вина для родичів.

Другою площиною цієї проблеми є те, що в той самий час великими зусиллями Міністерства закордонних справ, за участю Президента України, саме 31 травня в Будапешті починаються переговори Міністерства закордонних справ України та Угорщини щодо послаблення позиції Угорщини у співпраці України та НАТО, тому що, користуючись правом вето, Угорщина заблокувала значну кількість програм співпраці. Це пов’язано з окремою позицією уряду щодо статусу нацменшин, застосування української мови в побуті. Тоді само російські ЗМІ багатокілометрову чергу на угорському боці подають як недолік української влади, недолугість керівників, які, замість вирішувати великі стратегічні питання співпраці з Україною, створили труднощі, через котрі українські громадяни не можуть нормально повернутися додому. Російські медіа так і коментували, що яка співпраця з НАТО, якщо українці таке чинять зі своїми громадянами.

Водночас за 30 км звідти, на сусідньому пункті пропуску «Ужгород», проїжджає фура з партією мобільних телефонів, яку завозять з порушенням законодавства, на суму 100 млн грн. Приклад, як побутовий конфлікт, що стосується відсутності порядку і розуміння закономірностей, переростає у міждержавний конфлікт і створює негативний імідж України на зовнішньополітичній арені. Як наслідок маємо неможливість реалізувати великі загальнополітичні проекти країни, зокрема у співпраці України і НАТО. Чи це відбувається випадково? У цьому глибоко сумніваюся, зважаючи на досвід, статус та інформацію, якою володіє керівництво Закарпатської області, Державна прикордонна служба. Найпечальніше, що для вирішення цього конфлікту особисто прибули керівник митниці, керівник Державної прикордонної служби. В Україні є 150 митних постів. Якщо на кожному з них виникатиме конфліктна непередбачувана ситуація, то хіба щоразу керівництво з Києва приїжджатиме і вирішуватиме її. Для чого нам такий менеджмент? Пропозиція була проста – звільнити всіх – від начальника поста, начальника зміни, начальника прикордонного загону. Утім, сьогодні ніхто не покараний, а це означає, що така ситуація не усунена, тому повторюватиметься знову, але в більших вимірах.

  • У контексті цієї ситуацій, на вашу думку, що мав зробити український дипломатичний корпус, щоб врегулювати непрості міждержавні відносини між Україною та Угорщиною?
  • Українські дипломати в цій ситуації зробили максимум. Але недостатньо належної роботи лише одного відомства, якщо проблема не вирішується в комплексі інших проблем. Одне міністерство не може сформувати позитивний імідж України в світі і в очах власних співгромадян відірвано від позиції центральних органів влади.

Якось по дорозі зі Львова до Буковеля ми зупинилися разом з іншими туристами у Рогатині, де споруджено величний пам’ятник Роксолані. Гід розповідав відому всім легенду про Роксолану – Настю Лісовську, яку викрали під час весілля і яка далеко в полоні все ж таки нібито стала героїнею, впливаючи на великі політичні процеси Османської імперії. Тоді насмілився запитати в гіда, за яких обставин Роксолану викрали? Він розповів легенду, що під час весілля її викрали через набіг чужинців. Я запитав: «Якщо дівчину викрали, де був її молодий, де були друзі молодого, де були чоловіки, які могли її захистити?». Спробуйте викрасти дівчину в Дегестані, в Осетії, в Грузії? І якщо вона вижила за кордоном, то хіба завдяки тому, що народилася тут? Можливо всупереч цьому факту? Тож чому ми поставили пам’ятник у Рогатині – нашій славі чи нашій немочі? Відтак запропонував ліворуч пам’ятника Роксолані поставити італійський «бусик», який вивозить жінок на заробітки, а праворуч посадити сосну корабельну як приклад сучасної ментальності України і як бачення окремих політиків щодо розвитку політичних, економічних і соціальних питань. Якщо можна принизити жінку народного депутата, то чому не можна принизити жінку, яка повертається із закордону, везе кошти своїм дітям? До речі, за економічними показниками за рахунок заробітчан Україна отримує 10–12 млрд дол. щорічно. За мільярд кредиту від МВФ готові землю продати, а своїх громадян, які перевозять додому гроші, не можемо забезпечити гідним поверненням додому?

Корупція в Україні: подолати не можна реформувати

  • Ви говорили про теперішні виклики перед Україною, більше сфокусувалися на зовнішньому аспекті. А як щодо корупції, ситуації на сході України?
  • Корупційна тематика, на мою думку, вже настільки заїжджена, що ми разом з водою виплюскнули і дитину. Безпосереднього найкращі пропозиції та практики, надані Україні, призвели до того, що тепер директор Антикорупційного бюро через рішення Конституційного Суду перебуває в незрозумілому статусі, так само подібний статус має Державне бюро розслідувань, оскільки воно створено законом України і люди призначені за указами президента. З позиції Конституційного Суду маємо не зовсім досконалу судову систему, адже маємо один Антикорупційний суд в Україні, всі решта суди є корупційними, тому винило відверте протистояння різних гілок влади щодо того, як боротися з корупцією. З власному досвіду стверджую, що, наприклад, підтримки антикорупційних заходів оперативних, службових, судових абсолютно немає. Коли працював на Державній митній службі, до нас звернулися детективи Національного бюро з документами кримінальної справи обсягом орієнтовно 40 томів. Це документи щодо зловживання посадовими особами різних відомств під час ввезення на територію України товарів з-за кордону, загальна сума збитків становить сьогодні 3 млрд дол., кількість переміщень яких понад 2005 разів. Щоб розрахувати збитки, довести справу до суду, потрібно оцінити збитки. Ключовою є інформація від митниці, оскільки окремий підрозділ митних органів мав офіційно підраховувати суму завданих збитків несплачених податків за зазначеними переміщеннями. Але від 24 квітня 2020 р., часу звільнення Максима Нефьодова, в цьому підрозділі немає керівника, а штатний розпис митниці змінюється вже четвертий чи п’ятий раз. Це призводить до того, що спливає термін позовної давності – 1095 днів – часу, коли можемо нарахувати платнику податків збитки, вчинені за порушення податкового та митного законодавства.
  • Це означає, що комусь це вигідно?
  • Безумовно. Намагання лише одного відомства, наприклад НАБУ, яке не підтримало співпрацю з іншими структурами, не дасть бажаного результату, як наслідок низькі показники перерахунку вилучених коштів або активів до бюджету. Робота одного відомства не врятує, потрібна синхронна діяльність багатьох, натомість спостерігаємо конфлікт правоохоронних органів. Девід Петреус, колишній директор ЦРУ, в межах діяльності Аспенклубу говорив про дві головні речі: 1) орієнтовно 50 % діяльності всіх правоохоронних органів, зокрема розвідувальних, витрачається на те, щоб відділити правдиву інформацію від фейкової; 2) він навів приклад, як у США достатньо якісно працювало Агентство запобігання незаконного переміщення наркотиків на території країни, адже добре відома проблема в цьому аспекті між Мексикою і США.

Один наркокартель, враховуючи те, що він займається нібито «бізнесом», бо наркотики – це товар у їхньому розумінні, замовив аудит колишніх відставних правоохоронців, щоб зрозуміти, чому вони зазнають «збитків» через якісну діяльність підрозділу із запобігання обігу наркотиків на території США? Вивчивши специфіку роботи цього органу, дослідивши особливості персональної діяльності кожного працівника, хто працював проти картелю, відставні аналітики дали три пропозиції: 1) забрати «з землі», тобто з оперативної роботи, під час якої працівник безпосередньо може якісно виявляти злочини, фіксувати їх і готувати доказову базу. Цих якісних оперативних працівників через лобіювання інтересів наркодилерів пропонували різними способами забрати «з землі» і помістити в кабінет, щоб спрацювала відома демократична приказка «хочеш знищити людину, закидай її документами»; 2) найефективніший підрозділ, управління, яке через лобістські групи представників органа законодавчої влади потрібно реформувати, адже в разі реорганізації будь-якої структури працівник думає не про роботу, а про своє майбутнє, бо ж всі живі люди; 3) якщо не вдасться забрати оперативних працівників і реорганізувати правоохоронні органи, тоді пропонують ліквідувати найактивніших працівників, які реалізують стратегічні, оперативні заходи. Звернімо увагу на кількість реформ, які проводяться в Україні, зокрема в правоохоронному статусі. Нещодавно створено Бюро економічної безпеки, пропонують реорганізувати Службу безпеки України, прокуратуру перейменовано на офіс, працівники якої постійно складають тести.

  • У кожній галузі відбуваються суцільні реформи.
  • Тривають невпинні реформи, особливо в правоохоронній діяльності, що неприпустимо, зважаючи на сьогоднішню ситуацію в Україні. Щоб говорити про успіхи в боротьбі з корупцією, потрібно повернутися до термінів і визначень, що таке корупція, корупційні злочини, корупційні правопорушення, корупційні проступки. Тоді можливо спиратися на два основні напрями: 1) посилення якості правоохоронної діяльності через інституцію та підготовку їхніх кадрів; 2) паралельно посилення громадянського суспільства та контролю з його боку. З’явилося чимало фейкових організацій, які нібито борються з корупцією, але насправді дискредитують правоохоронні органи, політиків, окремих осіб. Навіть біля прокуратури Києва розташована знана антикорупційна організація зі шикарним офісом, шкіряними меблями та гарними дівчатами, маючи рахунки в іноземних банках, зокрема в російських рублях.
  • І займаються таким собі «нехитрим ґрантоїдством».
  • Насправді відпрацьовують активи, вкладені під вивіскою громадської організації. У такий спосіб триває дискредитація тих людей, які свого часу реалізували значні спецоперації з виявлення безпосередніх активів українських злочинних угруповань і окремих осіб за кордоном, діяльність котрих продовжується до сьогодні.

Ситуація на сході України і референдум

  • П. Андрію, щодо ситуації на сході України… Нещодавно у Верховній Раді ухвалено закон про референдум, днями голова української делегації у тристоронній контактній групі і перший президент України Леонід Кравчук висловився, що він би запропонував питання Криму і Донбасу на всеукраїнський референдум. Як ви сприймаєте таку ініціативу Леоніда Кравчука і, на вашу думку, якщо б подавати це питання на всеукраїнський референдум, то яке потрібне його формулювання?
  • Вважаю питання референдуму можна реалізувати лише тоді, коли в Україні сповна сформовано всі передумови для його проведення: забезпечено спокій, економічний достаток і люди, які беруть участь у цих заходах, можуть повністю оцінити ситуацію, яка відбувається на сході країни. Будь-які питання проведення референдуму становлять небезпеку для суверенітету України з двох причин.

Висловлю достатньо непопулярну думку, але наша реформа децентралізації може зіграти дуже злий жарт з Україною. З одного боку, маємо ослаблення органів центральної влади, зокрема вже наводив приклад зі ситуацією в правоохоронній системі, а з іншого – сформовано відцентрову силу, чому підтвердження результати місцевих виборів. Київ насправді не тримає руку на пульсі, і, надавши ще можливість проводити на законодавчому рівні референдум або опитування, сама процедура стане маніпуляцією з дуже багатьох аспектів, зокрема з боку Російської Федерації. Потрібно врахувати, як вони вміють застосовувати різні технології формування громадської думки.

  • Знаємо, як РФ вміє проводити референдуми на території іншої суверенної держави, і на собі це сповна відчули.
  • Безумовно маємо приклади порушення норм гуманітарного права, основних засадничих принципів суверенітету іншої держави. Водночас не повинні забувати, що наш опонент може використовувати свою силу на нашій території настільки, наскільки йому це дозволяємо, тому проведення референдуму має супроводжуватися системою активних заходів з боку органів виконавчої, судової влади. Потрібний судовий захист державних процесів і відповідне правоохоронне ведення: від Нацполіції до Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Коли цей баланс буде забезпечено, можемо говорити про проведення плебісциту у вигляді референдуму.

Майбутнє України на міжнародній арені

  • Пропоную ще поговорити про зовнішню політику. На вашу думку, як цього року складатимуться взаємовідносини між Україною, країнами ЄС, РФ і США? Останнє достатньо цікаво, оскільки вже приступила до виконання обов’язків адміністрація нового президента США Джо Байдена.
  • Вважаю, що відбуватиметься значне протистояння між США і Китаєм. Україні необхідно добре зважувати на всі позиції, які вона займатиме у 2021 р. Китай посилює вплив. Якщо зважимо на рівень зовнішньоекономічної діяльності України, то і в експортному, і в імпортному потенціалі Китай стоїть на першому місці. Говорячи про потенціал країни, одні українці говорять про «русский мир» і його загрози або переваги; інші говорять про національні ідеї, які потрібно реалізувати в державотворенні. Але в цій суперечці забуваємо враховувати те, що одним з найбільших банків Лондона є HSBC (The Hongkong and Shanghai Banking Corporation). Водночас забуваємо про те, що 70 % сонячних батарей світу виготовлені в Китаї, що в грудні заявлено про підписання великої рамкової інвестиційної угоди між Китаєм та ЄС, тобто Китай володіє таким науково-технічним, фінансовим потенціалом, нехтувати яким буде неможливо. Недавня вимога США забрати всі маршрутизатори компанії Huawei, розташовані на будівлях Міністерства закордонних справ України, підтверджує, що навіть у розвідці китайці просунулись надзвичайно далеко. Пригадую новину влітку про вимогу закрити консульство Китаю у Х’юстоні, і упродовж трьох днів китайські дипломати палили документи і знищували сервери, щоб обмежити доступ до фактів їхньої діяльності. Як стверджують американські газети, приїхали поліцейські нібито на виклик гасіння пожежі, але серед цих поліцейських були і працівники американських спецслужб, то китайці ідентифікували їх буквально за лічені години. Тому видається, що протистояння між Китаєм і США у різних галузях визначатимуть усі світові тенденції у 2021 р.
  • Як ви сприймаєте історію з АТ «Мотор Січ» та накладеними санкціями?
  • У 2020 р. Китай виробив 70 тис. МВт зеленої електрики, тобто видобутої від вітрової та сонячної генерації. Запорізька атомна станція продукує 6 тис. МВт. Тож Китай, застосовуючи альтернативні джерела, виробив електрики на рівні 60–70 атомних реакторів. Тому недоречно вступати в суперечку з інвесторами, не забуваймо, що йдеться про 3,5 млрд дол. іноземних інвестицій, принаймні таку суму озвучують як протезію китайської сторони. Пам’ятаємо проблеми з ТОВ «Укр-хліб», коли 5 млрд дол. кредитних коштів потрібно було якось повертати і найважливіше, щоби на прикладі цього протистояння з Китаєм, Україна не втрачала найголовнішого в сучасному світі – репутації. Наш податковий кодекс містить поняття ґудвілу, на яке наші бізнесмени ще не навчилися звертати уваги. Ґудвіл – це різниця між основними засобами та вартістю компанії на ринку, що відображає репутаційну складову. Побудова доброї репутації через прозорість діяльності в очах контрагентів, тих, з ким ти співпрацюєш на зовнішньополітичному рівні, так і в бізнесі чи економіці – визначальне, над чим треба задуматися і що має бути в основі формування позитивного іміджу України, політичного істеблішменту, українських бізнесових кіл.
  • Як складатимуться взаємовідносини між Україною і США з огляду на очевидно непростий початок цих відносин з моменту інавгурації Джо Байдена? Чого тільки варта ситуація з Олександром Дубінським. До речі, що ви думаєте щодо його начебто втручання в перебіг американських виборів?
  • У моїй червневій статті зазначив, що українським олігархам і їхнім посіпакам не треба поширювати фейки, а звертатися до фахівців з податкового права, юристів з міграційного законодавства, вивчити закон Ріко, положення Бебсів, які спрямовані на обмеження оподатковуваної бази, тому що дуже швидко вони їм знадобляться. Насправді йдеться не про окремого народного депутата Дубінського, а про сигнали, послані українській еліті, як розвиватиметься світ.

Невдовзі надзвичайно жорсткими стануть системи фінансового і податкового контролю для всіх, незалежно від того, чи ви журналіст, підприємець, топ-менеджер, політик. Вимоги щодо дотримання транспарентності відносин, так звані «комплаєнси», стосуються не лише українського бізнесу, якому зараз надзвичайно складно, бо дуже непросто відкрити навіть рахунок у Європейському банку, але вони стосуватимуться людей, які не можуть законно обґрунтувати свої статки. Відверто кажучи, мене дивує тупість дуже багатьох політиків, бізнесменів, які не розуміють, що, розраховуючись у доларах з Гонконгом, Тайландом чи з Китаєм за експортні товари, інформація про цю трансакцію зразу передається в американський банк, тобто і в IRS, американську податкову.

Крім того, з 18 січня 2021 року, Кіпр повідомив, що дає 6 місяців усім власникам кіпрських компаній, їхнім бенефіціарам розкрити своїх кінцевих власників. Це означає, що станом на 18 червня 2021 року можемо почути дуже багато цікавої інформації, яка стосується не лише українських політиків, а й бізнесменів. За моїм прогнозом, орієнтовно до 2025 р. українські фінансово-промислові групи або так звані «олігархи» не будуть функціонувати у відомому нам вигляді, тому що їхні економічна активність, фінансовий, борговий стан відображатиметься у системах контролю, які запроваджують. Створено Організацію економічної співпраці та розвитку, куди входить 35 найрозвиненіших країн. Вона вже провела податковий контроль трансакцій найбільших компаній європейських країн, вона змусила заплатити і Google, і Pfizer, i General Electric, і Microsoft мільярдні суми штрафів у зв’язку зі вживанням податкового і фіскального законодавства. Невже ви думаєте, що за такого досвіду та за таких ресурсів вони не відстежать трансакцій наших можновладців?

  • Якщо ваші прогнози справдяться, то який план Б готують Ренат Ахметов, Ігор Коломойський, Віктор Пінчук та інші?
  • В Україні прийнято закон № 1210, який встановив нові інструменти щодо трансфертного ціноутворення, контролю за іноземними компаніями, договорів про уникнення подвійного оподаткування. Опісля цікаво було спостерігати за рівнем стресу деяких фінансових директорів і податкових консультантів. Більшість депутатів, які приймали ці закони, попросту керувалися вимогою Міжнародного співтовариства до впровадження в Україні прозорих єдиних правил податково-фіскального контролю. На них чекав шок, коли довідалися, що проголосували за закон, у якому навіть не розібралися. Коли реалізація цих законів дійшла до практичної імплементації, вони зрозуміли всі неминучі фінансові ризики, відтак цей закон попросту відтермінували, але це не означає, що його не реалізують сповна.

Сьогодні українське підприємство в разі укладання зовнішньоекономічного контракту повинно звернутися у податкову і довести, що воно веде прозору діяльність, що контрагент належний. Одного разу у спілкуванні з іноземними експертами запитав про кількість інформації, яку потрібно в такому разі задекларувати, і що для цього недостатньо відповідного трудового ресурсу у фіскальних органах, щоб такий обсяг трансакцій контролювати? На що один шанований іноземний експерт посміхнувся і сказав, що не важливо, чи є у нас такі люди, чи є у нас така система, ми дамо вам цю інформацію, а за наявності ваших внутрішніх процедур, допоможемо її реалізувати.

Буквально декілька днів тому почули інформацію, що уряд США хоче передати в суди перелік українських підприємств та їхніх кінцевих бенефіціарів, щоб українська влада та організації належно на це відреагували. Якість державного управління буде оцінено на тому рівні, яку суму коштів буде перераховано до державного бюджету, яку суму штрафів пені буде накладено на фінансово-промислові групи і чи розкриють вони кінцевих бенефіціарів і всі трасакції, які вони проводили в попередні роки. Американська система фінансового контролю має одну особливість – працює за принципом анаконди: не робить відразу маски-шоу, не створює PR-новин у Facebook (що властиво українській системі), вона працює повільно, але невідворотно. Тому у майбутньому однозначно станемо свідками дуже цікавих новин, які стосуються власне фіскальної служби.

  • П. Андрію, що б ви побажали глядачам на завершення нашої розмови, адже ви окреслили, що і 2021 рік, і наше короткострокове майбутнє буде цікавим, але не дуже простим?
  • На перегляд таких записів, як наш, люди витрачають свій час, хотілося б, щоб глядачі справді брали корисне зерно з нашого спілкування.

Що нас чекає у 2021 р.? На мою думку, алгоритм такий: 1) оптимізуйтеся, уріжте всі ваші витрати і відстежуйте все, що відбувається довкола; 2) якщо ви бачите сусіда, який у вашому під’їзді сам замінює лампочку, садить дерева або вчить свою дитину переводити стареньку бабусю через дорогу, тримайтеся цієї людини, тому що хороших людей багато, але погані краще організовані; 3) навчайтеся, витрачайте гроші на самоосвіту, на освіту ваших дітей, тому що необхідно прикласти величезну кількість зусиль, щоб відрізнити, де правда, а де брехня, де фейки, а де справді відбуваються події, які стосуватимуться кожного.

  • Дуже дякую вам за цю розмову. Андрій Андрейків, канд. юрид. наук та член Аспенклубу, був гостем студії «Politeka». Усім бажаю міцного здоров’я, залишайтеся разом з нами, бережіть себе і до нових зустрічей!

За інтернет-ефіром «Politeka» Вадима Герасимовича