Національне антикорупційне бюро (НАБУ) підбиває підсумки своєї роботи за рік. Нове відомство було створено наказом президента 16 квітня 2015 року. Безпосередньо НАБУ розпочало розслідування 4 грудня, після того як було сформовано штат детективів

Чого вдалося досягти НАБУ за 2016 рік (відео)

Про це йдеться в матеріалі Аліси Пивоварчик на сайті «Цензор.НЕТ».

Як заявив голова НАБУ Артем Ситник, за рік Бюро передало до суду 44 провадження, відшкодувавши шкоду державі більш ніж на 100 млн грн і запобігши розкрадання ще на 568 млрд грн.

Зараз в роботі в НАБУ 256 проваджень, сума збитків за якими становить 82 млрд грн. Також, згідно зі звітом Бюро, було конфісковано 411 млн гривень, $75 млн і 7 млн ​​євро (всі дані – станом на 1.12.2016). Ці показники закривають дискусію про доцільність створення цього органу та ефективності його роботи.

У значної частини розслідувань фігурують компанії агропромислового комплексу. Це закономірно, так як обсяг зловживань у АПК зростає пропорційно наростанню ваги сільського господарства в структурі національної економіки (12% ВВП за підсумками 2016 року) і все більш активну роль, яку відіграють на тому ринку державні гравці сільськогосподарського сектора. Так, зі 105 млн гривень, повернутих НАБУ на рахунки держкомпаній, дві третини – 70 млн гривень – повернуті Державній продовольчо-зерновій корпорації. Також серед арештованого майна фігурує сільськогосподарська техніка та комплектуючі.

Ще одна держкомпанія, яка потрапила в поле зору НАБУ, – Аграрний фонд. Це один з державних операторів на сільгоспринку України – проте, на відміну від багатьох інших держкомпаній в АПК, що демонструє високі показники ефективності. За результатами звіту Мінекономрозвитку за 2015-й, ПАТ “Аграрний фонд” увійшов в топ-20 найприбутковіших підприємств України, а Державна фіскальна служба відносить його до провідних платників податків – за станом на 1 квітня 2016 року Аграрний фонд посідав друге місце в АПК за обсягом сплачених податків після транснаціональної “АТ Каргілл”. Прогнозований показник чистого прибутку компанії за поточний рік – 48 млн гривень.

Ці показники – рідкість для державних підприємств, і зовсім виняток для державного бізнесу в аграрному секторі. Так, з понад 500 підприємств у сфері управління Мінагрополітики, за підсумками 2015 року лише 47 або 10% були прибутковими. Втім, Аграрний фонд всього два роки тому показував не менше гнітючі результати – за підсумками 2014 року збиток компанії склав 1,7 млрд грн. Цей збиток сформувався внаслідок неадекватної фінансової політики, яку проводило тодішнє керівництво Аграрного фонду. Їм було прийнято рішення про розміщення на депозит в Брокбізнесбанку понад 2 млрд гривень коштів держоператора, буквально за кілька днів до визнання банку неплатоспроможним. Керував на той момент Аграрним фондом близький до тодішнього міністра АПК Миколи Присяжнюка та його бізнес-партнеру Юрію Іванющенко топ-менеджер Олександр Кірюков.

Після Майдану, зміни влади на тлі глобальних трансформацій, які відбувалися в державі – анексія Криму, війна на Донбасі – Кірюков зберіг свій пост ще протягом року, до лютого 2015 року. Цей дало йому можливість здійснити таку ж операцію, як і з “Брокбізнесбанком” відносно ще кількох фінустанов, фінансова стійкість яких була, як мінімум, сумнівною.

В цілому більше 1 млрд гривень Аграрного фонду було поміщено на депозити в “Радикал банк”, “Банк інвестицій та заощаджень” і банк “Фінансова ініціатива” і ряд інших фінустанов. Всі вони не входили і не входять до переліку флагманів банківського ринку, а їх умови залучення коштів клієнтів були на той момент нижче за ринок, однак тодішній менеджмент Аграрного фонду демонстрував виняткову лояльність до цього партнерства. Олександра Кірюков не збентежили також неоднозначні персони власників цих банків – “Радикал банк” входив в орбіту “Сім’ї” – оточення побіжного президента Віктора Януковича (отримало від Аграрного фонду 300 млн гривень), а “Банк інвестицій та заощаджень”, в якій була розміщена рекордна сума в 700 млн гривень, є структурним підрозділом групи “Континіум”, яка контролювалася народними депутатами Степаном Івахівим та Ігорем Єремєєвим (група “Воля народу”).

Умови цих позик, особливо з урахуванням подальшого визнання НБУ цих банків неплатоспроможними, сформували величезний збиток для Аграрного фонду. Він віднесений до останньої, четвертої групи по відшкодуванню вкладів великим підприємствам після НБУ, держави і вкладників, що визначає статус цих депозитів як безповоротно загублених. У звіті ПАТ “Аграрний фонд” за 9 місяців 2016 року у сайті підприємства зазначено, що “БрокБізнесБанк” і “Радикал банк”, які знаходяться в процесі ліквідації, до цих пір повинні йому 2,5 млрд грн, що становить половину статутного капіталу підприємства.

Крім фінансових афер, в період каденції Олександра Кірюков був ще ряд скандалів. Так, в 2014 році була реалізована схема по виведенню з Аграрного фонду 30 тис тонн цукру, що зберігався на складах в Черкаській області на суму 300 млн гривень. З рахунків державної спеціалізованої установи Аграрний фонд зникло 9,9 млн гривень, а подальша перевірка Мінагропроду виявила недостачу продовольства обсягом 30 тис тонн.

Ці факти, безумовно, роблять роботу Аграрного фонду під керівництвом Олександра Кірюков, об’єктом пильної уваги і розслідування НАБУ. Однак інтерес, який проявило Бюро до аграрного держоператору, виявився зовсім іншого ґатунку. НАБУ ініціювало перевірку епізоду господарської діяльності Аграрного фонду, вже за нового керівника, Андрія Радченка – законності придбання будівлі в Києві на суму 145 млн гривень.

Це будівля, розташована в столиці в районі Севастопольської площі, являє собою 5-поверхову будівлю стандартного радянського типу, де був зроблений капремонт під офісний центр.

Його придбання, яке де-факто не є угодою купівлі-продажу, було не примхою керівника Аграрного фонду, хоча зараз держоператор не має власного приміщенням і несе витрати на оренду, а спробою розблокувати хоча б частину коштів, виведеним Олександром Кірюком і завислим у одному з банків – Банку інвестицій і заощаджень. Ця фінустанова, яка і раніше не відносилося до розряду великих, в останні півтора року почала стрімко втрачати стійкість. Причиною стала смерть основного акціонера – 26 липень 2015 року Ігор Єремєєв, впавши з коня, отримав травми, не сумісні з життям. Вкладники банку отримали повідомлення про неможливість отримання назад своїх коштів – в тому числі коштів Аграрного фонду в обсязі 700 млн гривень.

НАБУ взялося за чергового нардепа

Як пояснює Андрій Радченко, стан банку не дозволяв сподіватися на повернення грошей. “Я сам банкір з багаторічним досвідом і чудово бачу маяки, які сигналізують про кризу в фінустанові. Треба віддати належне менеджменту Банку – вони не приховували справжній стан справ”, – говорить він. Але чекати краху, а потім як це вже було в історії з іншими депозитами Аграрного фонду виявитися останнім в черзі на відшкодування і просто зафіксувати збиток, Радченко не хотів. “Банк володів будинком у Києві, який перейшов йому як заставу з неповерненого кредиту. Ми досягли угоди з правлінням, що візьмемо його собі на баланс в рахунок боргу перед нами. Ні копійки коштів Аграрного фонду при цьому не фігурувало, виключно взаємозалік”, – пояснює топ менеджер. Після офіційних роз’яснень керівництва Аграрного фонду, НАБУ зняло всі питання щодо формату угоди. Однак зберегло їх в частині суми – нібито перекладене на баланс Аграрному фонду будівля стоїть 125 млн гривень, а не 145 млн. Радченко лише дивується – угода була проведена максимально прозоро, і оцінка активу було її обов’язковою складовою – для експертизи була залучена авторитетна компанія “Ми надали детективам дублікати цього експертного висновку. Я відкритий для співпраці і готовий давати роз’яснення Бюро скільки знадобитися”, – говорить він. Радченко визнає, що в історії роботи Аграрного фонду є епізоди, гідні докладання зусиль детективів НАБУ і готовий надавати їм максимальне сприяння. “Очоливши Аграрний фонд в на початку 2015 роки я жахнувся масштабу зловживань, в результаті яких компанія отримала 1,7 млрд гривень збитку. Вже через рік ми вивели її в “плюс”, стабілізували роботу, і зараз починаємо реалізовувати план розвитку”, – говорить він . За його словами, наявність власного будинку, переданого АФ в рахунок закладеності, дозволить знизити витрати на оренду на 5 млн гривень на рік, які компанія перенаправить на нові проекти.

В Аграрному фонді не приховують, що розгляд НАБУ, здійснений в розпал реалізації форвардної програми з контрактації врожаю для підтримки сільгоспвиробників, створив додаткові труднощі в роботі для держкомпанії, які ніким не були компенсовані. З огляду на високий рівень корупції в Україні, з якої покликане боротися НАБУ, активність співробітників Бюро, які в превентивних цілях перевіряють навіть прозорі угоди, можна виправдати. Також можна зрозуміти бажання керівництва серією “швидких перемог” нівелювати вал критики, з якої відомство зіштовхнулося після озвучення заяв про “чорну касі” Партії регіонів і звинувачень Олександра Онищенка.

Інша справа, що у випадку з Аграрним фондом, співробітниками НАБУ могли маніпулювати як раз з метою дестабілізації роботи аграрного держоператора. З моменту свого звільнення Олександр Кірюков судиться з Аграрним фондом і Мінагрополітики, як органом управління, для відновлення на посаді. Паралельно він намагався реалізувати план закладу на керівні пости в Аграрний фонд близьких собі людей – Володимира Драня і Олександра Непочатова, які вже працювали з Кірюком в фонді 2012-2014 рр. У травні цього року в кількох ЗМІ з’явилася інформація про те, що група “Воля народу”, пропонувала свої голоси за нового прем’єр-міністра в обмін на призначення по ПАТ “Аграрний фонд” і ДСБУ “Аграрний фонд”. На спробу використовувати антикорупційне відомство втемну, вказує і те, що аналогічні звернення з вимогою перевірити угоду з передачі будівлі в Києві Аграрному фонду приходили в інші відомства, зокрема Мінагрополітики і Генпрокуратуру.

Якщо за зверненням в НАБУ, яке і призвело до проведення розслідування, дійсно варто колишнє керівництво Аграрного фонду, що намагається таким чином повернутися в держкомпанію – сама чи через довірених осіб – то це ставить питання про верифікацію персон, які подають офіційні звернення в Бюро, інформуючи про порушеннях. Зараз за зверненнями фізичних і юридичних осіб ведеться близько половини всіх проваджень НАБУ, а робота цього антикорупційного органу занадто важлива для держави, щоб розпорошувати зусилля і реагувати на маніпуляції шахраїв.