Олег Ляшко виховувався в дитбудинку і працював скотарем. Він був тричі судимий і фігурував у секс-скандалах. Ляшко створив свою партію і завів її в парламент. На минулих виборах президента політик зайняв третє місце і знову балотується на цю посаду.
Біографія
Олег Валерійович Ляшко – український журналіст і політичний діяч. Народився в Чернігові 3 грудня 1972 року. З дворічного віку виховувався в дитбудинку. Лідер Радикальної партії свого імені.
Освіта
У процесі здобуття середньої освіти Олег Ляшко змінив три школи-інтернати. Навчався в технікумі на тракториста. У 1998 закінчив юридичний факультет Харківського державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. У 2013 – Київський національний університет ім. Т. Шевченка за спеціальністю «міжнародний бізнес».
Родина
Батьки розійшлися, коли Олегу Ляшко було два роки. У матері не було можливості виховувати сина самостійно, тому їй довелося віддати його в дитячий будинок. За словами депутата, на літо брат матері забирав Олега до себе в село Лизине Луганської області.
C 1998 проживав у цивільному шлюбі з Росітою Олександрівною Сайранен. У 2018 році відносини між ними офіційно зареєстровані. Подружжя виховує дочку Владиславу.
Кар’єра
Перший досвід роботи Ляшка – скотар колгоспу «Прогрес» села Лизівка, Луганської області. Згодом Олег Валерійович захопився журналістикою. На початку 90-х років переїхав до Києва і почав співпрацювати з «Радіо Свобода». Проте успішної кар’єри він не зробив.
Колишні співробітники згадують журналіста Ляшка не надто гарно. Він відзначався тим, що розпускав чутки, ніби є позашлюбним сином тодішнього голови Ради Міністрів УРСР Олександра Ляшка. Такі «родинні зв’язки» допомогли Олегові Валерійовичу підступитися до українських політиків та високопосадовців.
Так, після знайомства з тодішнім міністром зовнішньоекономічних зв’язків Олегом Слєпічевим, Ляшко у 1992 році став редактором газети «Комерційні вісті».
Компромат
Судимості
У 1994 році Олега Ляшка заарештували. Його звинувачували у розкраданні державного майна, присвоєння влади та підробці документів. Олег Валерійович представлявся помічником тодішнього міністра внутрішніх справ Андрія Василишина.
На підставі фальшивих документів він отримав двокімнатну квартиру та автомобіль «Волгу».
Вирок – шість років з конфіскацією майна. Проте вже через рік суд пом’якшив статтю на «шахрайство» і Олега Валерійовича звільнили за амністією. У 1998 році з нього достроково зняли судимість.
Після дострокового звільнення з в’язниці, Ляшко знову зайнявся журналістикою. Був головним редактором газети «Політика», яку у травні 1999 року рішенням Московського районного суду м. Києва заборонили «за розголошення державної таємниці».
У червні 2001 року Олег Ляшко знову був засуджений. Цього разу він отримав два роки умовно за серію публікацій. Суд визнав наклепом кілька його матеріалів про колишнього в. о. віце-прем’єра Василя Дурдинця. Однак у серпні Європейський суд з прав людини прийняв рішення на користь Олега Валерійовича.
Суд звинуватив українську владу в порушенні прав журналіста на свободу слова та зобов’язав виплатити Ляшку компенсацію у 3 тис. євро. Олег Валерійович цю справу назвав політичною.
Ще раз під вартою Олег Ляшко опинився 15 квітня 2002 року в Черкаській обласній прокуратурі. Тоді він був головним редактором газети «Свобода». Приводом для порушення кримінальної справи став опублікований у газеті депутатський запит народних депутатів Григорія Омельченка, Анатолія Єрмака і Віктора Шишкіна. Вони повідомляли про отримання генпрокурором Михайлом Потебеньком хабара у розмірі 600 тис. грн від екс-помічника президента Олександра Волкова.
У ніч на 24 березня автомобіль видавництва, який віз до Києва газети, зупинили міліціонери. Вони побили водія, а весь наклад викинули в річку. Ляшко приїхав до Черкас аби виготовити нові примірники.
Друкарню оточили близько працівники міліції та прокуратури. Вони пред’явили постанову Соснівського райсуду Черкас про вилучення додаткового накладу. Ляшка за вчинення опору працівникам міліції арештували на десять діб.
Звинувачення в провокації
24 липня 2006 року Ляшко заявив, що має докази, які підтверджують передачу хабаря «регіоналами» представникам Соціалістичної партії. Йшлося про входження СПУ у коаліцію з Партією регіонів та КПУ. Олег Валерійович стверджував, що йому передали запис розмови Андрія Клюєва з Миколою Рудьковським про хабар Олександру Морозу в розмірі $300 млн. Ляшко запевняв, що спрямував депутатський запит до Генпрокуратури з необхідними доказами. Втім, вагомих аргументів не надав.
Верховна Рада визнала ці звинувачення необґрунтованими, бездоказовими та маючими ознаки політичної провокації. У жовтні 2006 року Печерський районний суд Києва визнав недостовірними розповсюдженні Ляшком свідчення та зобов’язав його спростувати цю інформацію.
Секс-скандали
5 жовтня 2010 року в Інтернеті з’явилося відео 1993 року, на якому нардеп зізнається слідчому, що вступав в гомосексуальні стосунки з чиновником на ім’я Борис в обмін на допомогу у вирішенні особистих питань.
Сам нардеп достовірність запису спростовував. Заявляв, що відео-компромат на нього сфабрикували колеги по БЮТ Олександр Турчинов та Андрій Кожем’якін. Навіть звернувся у Генпрокуратуру із заявою перевірити достовірність відео та як воно потрапило у ЗМІ.
Слідчий Олег Матвєєв, який вів допит Ляшка, підтвердив факт відеозапису. Він розповів, що плівка зберігалася в матеріалах слідства.
Ляшко ж заявив, що цим відео його хотіли дискредитувати.
За цей скандал БЮТ виключив Ляшка зі складу політсили.
Другий секс скандал виник в січні 2012 року. Тепер Олега Ляшко в сексуальному згвалтуванні звинуватив 16 річний Вадим Терещенко. Хлопець стверджував, що на закитой вечірці в одному з ресторанів Києва нардеп підсипав йому снодійне, а потім скористався. Сам Олег Ляшко подібну інформацію відкидав.
Наступний педофільний скандал депутата розгорівся в липні 2012 року. У ЗМІ поширилася інформація, що нібито Олег Ляшко мав намір переправити до Туреччини двох хлопчиків-підлітків з ялтинського дитбудинку «на оздоровлення». Вивіз дітей тоді припинили прикордонники. За цим фактом прокуратура АРК Крим навіть почала дослідчу перевірку.
Допит «сепаратиста» та напад на прокурорів
У жовтні 2014 року в прямому ефірі однієї програми ведучі зв’язалися через відео з Ляшком, який, за його словами, знаходився у зоні АТО. Поруч із ним стояв чоловік, якого нардеп представив як «коректувальника вогню «Градів». У прямому ефірі Ляшко влаштував допит сепаратиста. Згодом виявилося, що «допит» та обстріл виявилися лиже постановкою.
На судовому засіданні у вересні 2015 року в справі однопартійця Ігоря Мосійчука, Ляшко зі словами «Я тебе, с*ка, з-під землі дістану» намагався прорватися до прокурорів, але йому завадила міліція. Олег Валерійович заявив, що вони фальсифікують справу проти Мосійчука і докази збирали незаконно.
Політична діяльність
До Верховної Ради Олег Ляшко потрапив з третьої спроби. Перший раз у народні депутати він балотувався в 1998 році по Чернігівському виборчому округу №209. Згодом свою кандидатуру зняв.
В перший раз у Раду Олег Ляшко пройшов у 2006 році від Блоку Юлії Тимошенко. Зберіг депутатський мандат і у 2007 році на позачергових парламентських виборах.
Ляшко був заступником голови Комітету ВР з питань бюджету.
У 2011 році Ляшко обзавівся власною політичною силою. На позачерговому з’їзді Української радикально-демократичної партії його одноголосно обирали лідером, а організацію перейменували в Радикальну партію Олега Ляшка (РПЛ).
У грудні 2012 року Олег Валерійович пройшов від цієї політсили в парламент. Як стало відомо діяльність РПЛ фінансує олігарх Рінат Ахметов. Підтвердженням цьому служить наявність людей найбагатшої людини України в Радикальної партії. Крім того «ляшківці» були помічені в лобіюванні інтересів олігарха при голосуванні в парламенті.
У 2014-му балотувався в президенти. На виборах зайняв третє місце, отримавши 8,32% голосів.
На позачергових виборах до парламенту в 2014 році Радикальна партія набрала більше 7% голосів виборців, завдяки чому Ляшко очолив власну фракцію.
21 січня 2019 року однопартійці висунули Ляшка кандидатом на пост президента. Пройшовши реєстрацію в ЦВК головний «радикал» зі своїм штабом вирушив в агітаційну поїздку по Україні на так званому «ляшкобусі».
Декларація
Олег Ляшко регулярно відправляє повідомлення в Держреєстр про істотні зміни в майновому стані. Щомісяця нардеп отримує близько 90 тис. гривень від вкладу в Ощадбанку (4,4 млн. гривень, 713,4 тис. доларів).
Серед «процентних» декларацій затесався і «виграш в лотерею», задекларований 24 жовтня 2017 року. Причому відразу по трьох позиціях, сумарно на 571 тис. гривень. За словами нардепа, він вдало ставив на футбольні матчі, а дана практика для нього не в новинку.
У власності Олега Ляшка знаходиться квартира на 95,5 кв. м і офіс на 182,8 кв. м в Києві. У Козині Обухівського району у Ляшко є земельна ділянка на 65 соток з житловим будинком загальною площею 357 кв. м, придбані в 2017 році за 11,2 млн. гривень. Відразу шість земельних ділянок у Ляшко в Княжичах Броварського району, кожен по 21 сотці, всі з 2009 року.
З 2005 року Олег Валерійович їздить на Toyota Land Cruiser (2004 р.в.). Подібний автомобіль 2013 року, куплений в 2017 (ціна – від 2 млн. гривень), він надає в оренду. Громадянська дружина Росіта Сайранен задекларувала Mercedes-Benz GLE 250 (рік випуску – 2017, ціна – від 1,5 млн. гривень) та дорогоцінні прикраси.
Серед іншого Олег Ляшко вказав в декларації колекцію монет Нацбанку, українські сільські вила і чотири комплекти неукраїнських годинників від Vacheron Constantin, Ulysse Nardin, Breguet і Audemars Piguet.
Цитати
Про Петра Симоненка
Ти чого, губошлеп, під спідницею до баби сховався? Іди сюди і розповідай, почому Батьківщину, сволота, продав? Ти навіщо їздиш в Москву, ФСБшник продажний? Це не я Симоненко хочу розстріляти, а 90% населення.
Про Якова Смолія
Хто він такий, ми знаємо. Це Гонтарева, але тільки в штанях! Не знаю, що у нього там в штанях є – завтра перевіримо. Мене цікавить, яку політику проводитиме ця Гонтарева в штанях.
Про Ірину Геращенко
Я просив би віцеголовіху не читати нам мораль. Ви покличте депутатів своєї фракції БПП в Раду, щоб працювали, як наші. Ваші депутати не ходять і отримують космічні зарплати. Ви покличте їх, і мораль читайте їм, а не нам.
Про Володимира Зеленського
Вова-дюймовочка з дитинства не любить Україну. Я навчу! Шкода, що мама Вовочки не пояснила в дитинстві різницю між повіями та Україною. Хоча, думаю, якби його мама правда була єврейкою, Зеленський б не виріс дегенератом без роду і племені.
Про Юрія Бойко
Бойко з Льовочкіним їздять по московським обкомам, інструкції отримують в Кремлі. Інші їздять по брюссельським обкомам. У мене питання до СБУ: чому вони їздять по москвам і до сих пір не в тюрмі? Недобитки Януковича.
Про Петра Порошенка
Я не бачив більш цинічної, брехливої і непорядної людини, ніж Петро Олексійович Порошенко. Це класичний приклад українського політика: брехливий, підлий, цинічний, ненадійний. Це просто кошмар. Як президент воюючої країни може вести бізнес в Росії? Це нонсенс!
Це цинічний барига, який за волею долі в цю історичну добу прийшов до президентства. Вони банально намагаються підкупити тих, кого не можуть налякати. Це ганьба, коли Порошенко робить те ж, що робив Янукович.
Про депутатів
Прогульників у парламенті можна прирівняти до фронтових дезертирів. Прогульники покинули фронт із захисту українців. У прогульників необхідно забирати мандати. Досить обманювати українців, скотиняки.
