600 з гаком кілометрів довелося подолати пішки і попутками мешканцеві Челябінської області В’ячеславу Абдулліну, який добирався додому з Криму – з будівництва Керченського мосту. Дорогою він три дні їв що доведеться, здебільшого те, що росте на придорожніх полях. Грошей із собою у В’ячеслава Абдулліна не було: на головному російському будівництві за місяць важкої роботи йому заплатили лише півтори тисячі. Про це повідомляє svoboda.org.

FA3CD192-34F7-4FE5-BD49-A878D1162910_w268

“Я просто поїхав, тому що там немає сенсу працювати, там кидалово на гроші.  Там будівництво не контролює ніхто. І причому ти там, як у рабстві, працюєш, постояти не можеш, посидіти не можеш. Навіть якщо тобі чекати півгодини, поки привезуть будматеріал, якщо будеш стояти – тебе звільнять, сядеш – тебе звільнять. Ти повинен щось робити – хоч дошки туди-сюди перекладай, хоч каміння кидай туди-сюди. Треба, щоб ти постійно зайнятий був. Якщо ні – тебе звільнено. Не можна роздягнутися. Як одягнув робу, на спеці так і працюєш. Ні води, нічого там немає. Воду якщо привезуть – нормально буде, не привезли – там попити навіть ніде”, – розказав робітник.

4EE9503F-7D68-4234-B245-DF175CA9BAA1_w640_s

Чай з кремлівським душком: яку російську продукцію ховають під українським штрих-кодом

У В’ячеслава в Златоусті троє дітей і дружина. Живе родина в маленькій кімнаті, куди їх тимчасово пустили знайомі, адже без власного будинку Абдулліни залишилися ще минулої осені: він згорів.

Робітникові обіцяли зарплату 47 тисяч рублів. Також –  що за харчування, проїзд, робочу форму, проживання гроші стягувати не будуть. Коли вже на місце приїхали, через тиждень з’ясувалося, що за все треба платити.

Раніше Politeka писала, що будівництво залізничних підходів до Керченському мосту з боку Криму під загрозою зриву. Будівництво досі не почалося, тому що в так званій федеральній цільовій програмі розвитку Криму і Севастополя до 2020 року не вказаний замовник цього виду робіт.