Неділя, 7 серпня, цього тижня стане однією з головних подій сучасної історії Таїланду. Цього дня у країні пройде референдум за новою конституцією, що істотно розширює права військових, які повалили уряд два роки тому. Як повідомляється в матеріалі агентства AP, хунта заборонила всі мітинги, політичні дебати проти прийняття нової конституції.

У країні затримано вже більше 100 людей, які за допомогою соціальних мереж виступили проти диктатури військових і передбачуваних ними змін до конституції. У Таїланді відкрита критика проти референдуму загрожує 10 роками позбавлення волі.

Захопити інтернет, а тоді мости: п’ять помилок турецьких заколотників

Громадяни Таїланду на референдумі повинні відповісти на два питання: “Чи схвалюєте ви проект конституції?” і “Чи повинна верхня палата парламенту брати участь у виборі прем’єр-міністра поряд із нижньою палатою?”. Якщо більшість тайців, а мало хто сумнівається, що результат голосування буде не на користь хунти, ухвалять зміни до Основного закону країни, влада військових значно розшириться.

У разі затвердження змін члени верхньої палати парламенту – Сенату – призначатимуться урядом, причому шість місць гарантовано обіймуть військові. Це, зокрема, дозволить урядові генерала Прают Чан-Оча висунути свого прихильника наступним прем’єром. Колишній прем’єр Таїланду Таксин Чинават, повалений у 2006 році, в інтерв’ю агентству Reuters назвав запропонований проект конституції «безрозсудним», який забезпечує військовим абсолютну владу.

Навіть якщо тайці проголосують проти, військові все одно контролюватимуть владу у країні. Проте самі генерали не вважають, що хочуть встановити військову диктатуру. Прем’єр-міністр Прайт Чан-оча пообіцяв провести вибори наступного року.

«Я не маю жодного наміру утриматися при владі. Я завжди говорив, що в нас відбудуться вибори у 2017 році. Ми хочемо, аби країна рухалася вперед і знайшла способи мати стабільність протягом найближчих п’яти років», – сказав він.

Таїланд пережив за свою історію 13 військових переворотів. Саме військові замінили абсолютну монархію на конституційну. Сьогоднішня хунта стверджує, що політичні конфлікти зробили країну некерованою, і що військове правління було необхідно для забезпечення стабільності і боротьби з корупцією.

Як писала Politeka, президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що Захід підтримує тероризм і державні перевороти. «Усі європейські країни є демократичними режимами. Проте досі ніхто із західних країн не приїхав до нас і не висловив свою підтримку. Тим часом після теракту в Бельгії ми всі були свідками, того як вони з’їхалися до цієї країни. Дехто в західних країнах говорить “не відвідуйте Туреччину, ви лише цим зміцните Ердогана”», – зауважив він.