Для російських олігархів настали важкі часи – лояльність більше не є гарантією від непередбачуваних дій Кремля і зазіхань на власність. За збереження майна доведеться сплатити окрему ціну. Про це пише колумніст Bloomberg Леонід Бершидський.

Клуб диктаторів: Путін панічно боїться конкурентів

Путін почав використовувати силові відомства для тиску на опозиційних олігархів ще в 2000 році після арешту медіамагната Володимира Гусинського. Потім були справи щодо Бориса Березовського і Михайла Ходорковського. Однак ці бізнесмени виступали з гострою критикою влади, чого не скажеш про Віктора Вексельберга. Наступ на його бізнес означає, що лояльність – це вже не гарантія безпеки.

У понеділок російський Слідчий комітет затримав двох найближчих соратників олігарха Бориса Вайнзіхера і Євгена Ольховика. Також слідком розшукує Михайла Слободіна, який є головним виконавчим директором VimpelCom – одного із трьох найбільших операторів мобільного зв’язку Росії. Усі троє є топ-менеджерами підприємств Вексельберга і звинувачуються у справі про корупцію.

Арешт найближчих соратників може свідчити про те, що Кремль за допомогою заручників хоче домогтися від Вексельберга додаткових поступок. Приміром, компанії Вексельберга можуть зробити щось корисне для друзів Путіна. Мільярдери, які швидко розуміють потреби Кремля, мають шанс зберегти капітал. Раніше Михайлу Прохорову довелося змінити менеджмент медіа-холдингу РБК, який займався розслідуванням справ про сім’ю Путіна.

Як повідомляла Politeka, співробітники ФСБ обшукують центральний офіс групи компаній «Ренова», головою ради директорів якої є один із найбагатших бізнесменів Росії Віктор Вексельберг.