Влада відчула запах Сталіна і боїться приходити на зустрічі із рідними жертв політичних репресій

Про це повідомляє Ехо Москви.

По всій Росії 30 жовтня поминали жертв політичних репресій. Мільйони людей, список імен яких, швидше за все, не буде складено ніколи, тому як багато страт були таємними і не залишили документальних слідів.

Втрати народу у роки репресій не будуть й не можуть бути заповнені ніколи. Без покаяння держави пам’ять про жертви не може бути повною.

Про що мріє Путін

Представники влади все рідше й рідше приходять на ці поминальні зустрічі. Вони цураються їх, як ніби їм незручно перебувати поруч з рідними жертв. Начебто вони не можуть зрозуміти, з якого боку розстрільного рову вони стояли б тоді, вісімдесят років тому.

Запах Сталіна повертається до російського суспільства. Тінь ката всіх часів і народів проявляється з небуття та запах крові жертв подобається духовним спадкоємцям катів.

Немодно нині згадувати про жертви політичних репресій. Більше того – політично небезпечно. Аж надто зблизилися профілі Йосипа Віссаріоновича та Володимира Володимировича, як на барельєфах радянського часу. Ленін. Сталін. Путін. Неможливо не помітити політичної спадкоємності.

Нового ГУЛАГу поки немає, якщо не вважати ГУЛАГом Лефортово, Бутирки та інші політичні в’язниці Росії. ГУЛАГу немає. А запах є.